мельнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[фам.]
Словник відмінків
| Інфінітив | мельну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мельні́мо, мельні́м | |
| 2 особа | мельни́ | мельні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мельну́ | мельнемо́, мельне́м |
| 2 особа | мельне́ш | мельнете́ |
| 3 особа | мельне́ | мельну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | мельну́в | мельну́ли |
| жін.р. | мельну́ла | |
| сер.р. | мельну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мельну́вши | ||