ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИрідше, ВІРШУВА́ТИзаст., РЕЦИТУВА́ТИзаст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). - Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Гуцало); [Орест:] От я знайшов одні вірші. [Любов:] Краще вголос прочитайте, бо я люблю, як ви читаєте вірші (Леся Українка); Він цитував деякі рядки Сосюри й Тичини.. по пам’яті, легко й точно проказував: "На майдані коло церкви..." (Т. Масенко); Він мав звичку вголос прочитувати різні п’єси, особливо написані віршами (Л. Смілянський); Через годину дядько вже сидить на ґанку і віршує Міцкевича (М. Коцюбинський); А як зачне [тато].. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко).