МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИдіал.;БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИдіал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИрозм. (раз у раз, стиха). - Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути. Вівці бекають, мекають, кахикають... (Панас Мирний); Мекає телятко в хлівці (А. Тесленко); Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить, Трусне борідкою або хитне рогами, Мекече, бурмотить (Л. Глібов); А вони [вівці], біднятка, вже навіть не бегечуть, тільки зіб’ються в купку і чекають тихо своєї смерті (І. Франко); Біле ягнятко було заблукалося межи волів.. Блеяло, аж плакало (В. Стефаник); За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (М. Коцюбинський).