-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив межува́тися, межува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   межу́ймося, межу́ймось
2 особа межу́йся, межу́йсь межу́йтеся, межу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа межува́тимуся, межува́тимусь межува́тимемося, межува́тимемось, межува́тимемся
2 особа межува́тимешся межува́тиметеся, межува́тиметесь
3 особа межува́тиметься межува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа межу́юся, межу́юсь межу́ємося, межу́ємось, межу́ємся
2 особа межу́єшся межу́єтеся, межу́єтесь
3 особа межу́ється межу́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
межу́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. межува́вся, межува́всь межува́лися, межува́лись
жін. р. межува́лася, межува́лась
сер. р. межува́лося, межува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
межува́вшись

Словник синонімів

МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯрозм.,ПРИТИКА́ТИдіал. (міститися безпосередньо біля чогось); ПІДСТУПА́ТИ, НАСТУПА́ТИ, ПІДХО́ДИТИ, НАСУВА́ТИСЯ, ПІДПИРА́ТИрозм.,НАБІГА́ТИрозм.,ПРИСТУПА́ТИрозм. (про ліс, яри, гори і т. ін. - розміщуватися біля чогось); СУСІ́ДИТИ (бути розташованим поруч, поблизу). Степ межує з морем (Ю. Яновський); Поля його батька граничили з полями Василя (О. Кобилянська); Од самого берега Росі, на південь, де Канівський повіт межується з Звенигородським, починається такий рай, якого трудно знайти на Україні (І. Нечуй-Левицький); До будинку примикали господарськібудівлі (О. Гончар); У дворі, що прилягав до шляху, старий Поліщук.. порався коло воза (М. Олійник); Сула їх [Лубни] обіймає з одного боку... Пригорнулась одним берегом і простяглась далі луками... (Остап Вишня); До світлиці притикає скілька бічних кімнат (Леся Українка); З молодого хвойника, що підступав до дороги, тягнуло гіркуватим повітрям (П. Кочура); Тайга з усіх боків наступала на скелі й неглибокі ущелини (О. Донченко); Знизу й згори підходив до монастиря.. зелений ліс (П. Загребельний); Темні гори, увінчані густим лісом, насувались на село могутнім громаддям (О. Донченко); Море набухло, підпирало садиби нижнього яруса села (І. Ле); Набігає аж на кручі Зеленая нива (П. Усенко); Видно, як амфітеатр [гір] наближається до Дніпра, піднімається все вище і приступає до самого Дніпра (І. Нечуй-Левицький); З ними тут сусідила велика артіль заробітчан (О. Гончар).
ЧЕРГУВА́ТИСЯ (послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним), ПЕРЕМЕЖО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕМЕЖАТИСЯ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ЧЕРГУВА́ТИрідше.Тяжкі сни, перериваючи сон, чергувалися з прикрими споминами (М. Коцюбинський); Жалість і внутрішня стримана посмішка перемежовувались на його обличчі (М. Стельмах); Напівзабуття перемежалося зі спалахами то гнівних, то скорботних думок (Я. Гримайло); На його загостреному знизу обличчі межуються і пошана до Мірошниченка, і якась інша, більш потайна думка (М. Стельмах); Чергують пори споконвіку, - весна і літо, осінь і зима (М. Терещенко).