-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | межови́к | межовики́ |
| родовий | межовика́ | межовикі́в |
| давальний | межовико́ві, межовику́ | межовика́м |
| знахідний | межовика́ | межовикі́в |
| орудний | межовико́м | межовика́ми |
| місцевий | на/у межовико́ві, межовику́ | на/у межовика́х |
| кличний | межовику́ | межовики́ |
Словник синонімів
ЗЕМЛЕМІ́Р (фахівець з межування землі та землевпорядкування), МЕЖУВА́ЛЬНИК, МЕЖОВИ́К, МІ́РНИК розм. Як настала радянська влада і ділили землю, громада обрала його за землеміра (В. Кучер); Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (П. Панч); У зв’язку з відсутністю землевпорядних сил не можна відмовлятися від проведення цієї роботи спрощеним способом, силами колгоспних мірників (з газети).