межований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний межо́ваний межо́вана межо́ване межо́вані
родовий межо́ваного межо́ваної межо́ваного межо́ваних
давальний межо́ваному межо́ваній межо́ваному межо́ваним
знахідний межо́ваний межо́вану межо́ване межо́вані
орудний межо́ваним межо́ваною межо́ваним межо́ваними
місцевий на/у межо́ваному, межо́ванім на/у межо́ваній на/у межо́ваному, межо́ванім на/у межо́ваних