медоточивий 1 значення

-1-
прикметник
[поет.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний медоточи́вий медоточи́ва медоточи́ве медоточи́ві
родовий медоточи́вого медоточи́вої медоточи́вого медоточи́вих
давальний медоточи́вому медоточи́вій медоточи́вому медоточи́вим
знахідний медоточи́вий медоточи́ву медоточи́ве медоточи́ві
орудний медоточи́вим медоточи́вою медоточи́вим медоточи́вими
місцевий на/у медоточи́вому, медоточи́вім на/у медоточи́вій на/у медоточи́вому, медоточи́вім на/у медоточи́вих

Словник синонімів

УЛЕ́СЛИВИЙ[ВЛЕ́СЛИВИЙ] (схильний лестити; який виражає нещиру ласкавість, догідливість), ОБЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СНИЙрідше,МЕДОТОЧИ́ВИЙ, СОЛО́ДКИЙ, МАСНИ́Й, МА́СЛЯНИЙ, УКРА́ДЛИВИЙ[ВКРА́ДЛИВИЙ], СКРА́ДЛИВИЙ, ПІДХЛІ́БНИЙдіал.Коло Йвана метушився улесливий Карпенюк, забігаючи то з одного, то з другого боку (П. Колесник); Біля дверей Вільсон ще раз оглянувся, і на його обличчі промайнула улеслива посмішка (П. Кочура); Мотря ненавиділа той облесливий [свекрушин] голос (І. Нечуй-Левицький); Князь кинувся, мов голий у кропиві. Та генерал немов того й не бачив Й далі лив слова медоточиві (І. Франко); Обидва Глущуки не дуже вірили солодким речам Мар’яна Хомахи (С. Чорнобривець); Яків недовірливо поглядає на Терентія, догадуючись, що той десь та підкузьмив його. Чого б він таким солодким був? (М. Стельмах); Говорив він тихим, скрадливим голосом (В. Козаченко); Всі уже посміхалися підхлібними.. усмішками (Г. Хоткевич). - Пор. догі́дливий.