медитувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | медитува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | медиту́ймо | |
2 особа | медиту́й | медиту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | медитува́тиму | медитува́тимемо, медитува́тимем |
2 особа | медитува́тимеш | медитува́тимете |
3 особа | медитува́тиме | медитува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | медиту́ю | медиту́ємо, медиту́єм |
2 особа | медиту́єш | медиту́єте |
3 особа | медиту́є | медиту́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
медиту́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | медитува́в | медитува́ли |
жін. р. | медитува́ла | |
сер. р. | медитува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
медитува́вши |