[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

вли́пнути як му́ха в мед. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко).

вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети).

вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

да́ти ме́ду кому, жарт. Ужалити кого-небудь (про бджолу, осу, джмеля). — Он сьогодні Іван підобрав уранці джмеля, так він йому меду й дав (Панас Мирний).

додава́ти / дода́ти куті́ ме́ду. Підсилювати якесь враження, навмисно підбурювати кого-небудь. — А здирливий [о. Артемій], а запопадний, крий Боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне! — додавав писар куті меду (І. Нечуй-Левицький).

додава́ти / дода́ти куті́ ме́ду. Підсилювати якесь враження, навмисно підбурювати кого-небудь. — А здирливий [о. Артемій], а запопадний, крий Боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне! — додавав писар куті меду (І. Нечуй-Левицький).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

з ме́дом на вуста́х. Який нещиро говорить приємні речі; облесливий, нещирий. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко).

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

[і (нія́ким)] калаче́м (ме́дом) не замани́ти кого і без додатка. Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т. ін. Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький); — А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру...— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський); Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк); — .. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу).

як (коли́) мед, то й ло́жкою. Уживається для вираження надмірного прагнення до чогось, як вияв надмірності в чому-небудь; занадто. — Не все разом. На перший раз буде й цього. Як мед, то й ложкою,— промовив отець Харитін (І. Нечуй-Левицький); Що се виходить, “коли мед, то й ложкою”, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Леся Українка).

леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед. Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т. ін. Летять, як мухи на мед (Укр.. присл..); Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети).

ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його [нього], як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити [Оленка]. Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук).

ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його [нього], як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити [Оленка]. Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук).

ло́жка дьо́гтю [в бо́чці ме́ду]. Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т. ін. Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур’янів і докір Ніки (З газети).

ма́зати ме́дом по губа́х кого. 1. Говорити комусь що-небудь приємне (перев. з корисливою метою). Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах (З газети). мазну́ти ме́дом по губі́. — Життя солодкого бажаю Я всім так саме, як собі, І через те вас поспішаю Мазнути медом по губі (В. Самійленко).

2. Викликати в кого-небудь почуття задоволення, радості, втіхи (перев. похвалою, лестощами і т. ін.); бути приємним комусь. ме́дом ма́зати. Він осаджує біля мене лошат і киває на них бровами й вусищами.— Ну, як?! — Змії! — кажу лише одне слово. Моя відповідь медом маже дядька Миколу (М. Стельмах).

ма́зати ме́дом ре́чі (слова́), зневажл. Говорити облесливо, нещиро; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Л. Глібов).

ма́зати ме́дом ре́чі (слова́), зневажл. Говорити облесливо, нещиро; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Л. Глібов).

ма́зати ме́дом по губа́х кого. 1. Говорити комусь що-небудь приємне (перев. з корисливою метою). Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах (З газети). мазну́ти ме́дом по губі́. — Життя солодкого бажаю Я всім так саме, як собі, І через те вас поспішаю Мазнути медом по губі (В. Самійленко).

2. Викликати в кого-небудь почуття задоволення, радості, втіхи (перев. похвалою, лестощами і т. ін.); бути приємним комусь. ме́дом ма́зати. Він осаджує біля мене лошат і киває на них бровами й вусищами.— Ну, як?! — Змії! — кажу лише одне слово. Моя відповідь медом маже дядька Миколу (М. Стельмах).

ма́зати ме́дом по губа́х кого. 1. Говорити комусь що-небудь приємне (перев. з корисливою метою). Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах (З газети). мазну́ти ме́дом по губі́. — Життя солодкого бажаю Я всім так саме, як собі, І через те вас поспішаю Мазнути медом по губі (В. Самійленко).

2. Викликати в кого-небудь почуття задоволення, радості, втіхи (перев. похвалою, лестощами і т. ін.); бути приємним комусь. ме́дом ма́зати. Він осаджує біля мене лошат і киває на них бровами й вусищами.— Ну, як?! — Змії! — кажу лише одне слово. Моя відповідь медом маже дядька Миколу (М. Стельмах).

[і (нія́ким)] калаче́м (ме́дом) не замани́ти кого і без додатка. Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т. ін. Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький); — А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру...— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський); Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк); — .. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу).

леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед. Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т. ін. Летять, як мухи на мед (Укр.. присл..); Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети).

не з ме́дом. 1. кому і без додатка. Нелегко, погано і т. ін. живеться комусь. Поневіряється [Марія] десь бідна, у наймах, і їй не з медом… (М. Коцюбинський); — Погано там? — Не з медом (М. Стельмах); — Ой, видно, там їй [Варці] не з медом у того Манжоса, та хіба признається тепер? (Є. Гуцало); — Йому не з медом, але й нам — це правда — дорога не килимами була вистелена (О. Гончар); — Чесній людині скрізь не з медом (Василь Шевчук).

2. з дієсл. живе́ться, дово́диться і т. ін. Скрутно, тяжко і т. ін. [Ларивон:] Скрізь, виходить, бідноті не з медом живеться? (М. Кропивницький); — Синові не з медом доводиться, оно й сюди не гуляти приїхав (Дніпрова Чайка); — Прогнали мене, старий став. Не з медом було мені (А. Хижняк); — Нащо вже дідові Йосьці було не з медом і під дев’ятий десяток підбиралося, а не хотів із цього світу іти, ой, не хотів! (В. Дрозд).

3. Щось неприємне, погане і т. ін. Не забувайте, що життя — найкращий вчитель. Якби вам щось трапилося не з медом, не бійтеся і не падайте духом (Р. Іваничук).

не мед. 1. Тяжкий, суворий і т. ін. — Служба в сина не мед. Та й часи пішли не мед (З газети).

2. кому і без додатка. Тяжко, погано і т. ін. комусь. Озлобилась шляхта, бачить, що не мед, офіцеру в п’ятки проситься душа (А. Малишко); Ось і цієї весни. Усім не мед, але ж не всі надголодь (В. Дрозд).

ні мед ні кутя́ кому і без додатка. Тяжко, погано і т. ін. комусь. — Дядька під корінь війна підрубала. А коли підрубала, значить, селянське господарство, то тут тобі й робочому ні мед ні кутя, і тим, що пишуть ото та на рахівницях клацають (Ю. Збанацький).

[і (нія́ким)] калаче́м (ме́дом) не замани́ти кого і без додатка. Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т. ін. Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький); — А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру...— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський); Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк); — .. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу).

облива́ти / обли́ти соло́дким ме́дом кого. Говорити щось дуже приємне кому-небудь; улещувати когось. Мелашка прийшла додому, і свекруха справдила своє слово: од того часу вона знов облила Мелашку солодким медом, а полин неначе сховала десь у комору для Мотрі (І. Нечуй-Левицький).

облива́ти / обли́ти соло́дким ме́дом кого. Говорити щось дуже приємне кому-небудь; улещувати когось. Мелашка прийшла додому, і свекруха справдила своє слово: од того часу вона знов облила Мелашку солодким медом, а полин неначе сховала десь у комору для Мотрі (І. Нечуй-Левицький).

передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду. Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Кожен [козак] говорив відверто, як дужий владар, сміявся щіросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський); Лукавий бісик під’юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський); Узяв [Микита Павлович] у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м’якшою (П. Інгульський); Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва).

передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду. Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Кожен [козак] говорив відверто, як дужий владар, сміявся щіросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський); Лукавий бісик під’юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський); Узяв [Микита Павлович] у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м’якшою (П. Інгульський); Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва).

скуштува́ти ме́ду якого, ірон. Зазнати чого-небудь (звичайно неприємного) на власному досвіді; відчути щось самому. — По правді сказати, умирати я не вмирав .. Ну, та це пусте — спробувати можна.— Тим паче,— додав сивий дід,— що доведеться тільки раз на віку скуштувати того меду! (М. Старицький).

уку́сить і ме́ду да́сть. Нещирий, фальшивий у своїх вчинках, словах. — Та й та гарна! То єхида-лисиця, укусе [укусить] й меду дасть,— призро [презирливо], гидливо якось одказала Параска (Панас Мирний).

хоч ме́дом масти́ кого. Як не догоджай комусь, усе безрезультатно; не задобрити. Масти хлопа хоч медом, він вкусить, наче гадюка (М. Коцюбинський); — Покривав декого, думав покаються, та мужика хоч медом масти, а він вкусить (М. Стельмах).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало).

2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) ме́дом по губа́х кому. Дуже подобається, приємне що-небудь комусь. — Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (С. Добровольський); — Яке ж тут кепкування? Хіба я неправду говорив? Тим більше, що Якиму Івановичу все це мов медом по губах. Для чого ж позбавляти людину того, що її так тішить? (Ю. Збанацький).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало).

2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).

як (мов, на́че і т. ін.) ме́дом по губа́х мазну́ли кого. Від почутого у когось виникає почуття надії, задоволення, радості і т. ін.; приємно комусь. — Знайте, що жінки не терплять неуваги до себе. Кіндрата наче медом по губах мазнули (А. Іщук).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало).

2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).

як мед пи́ти, зі сл. жи́ти. Дуже добре, в достатках, заможно. Землю оре [Іван], добро складає. Мотря порядкує з свекрухою в хаті. Живуть, як мед п’ють (Панас Мирний).

як (коли́) мед, то й ло́жкою. Уживається для вираження надмірного прагнення до чогось, як вияв надмірності в чому-небудь; занадто. — Не все разом. На перший раз буде й цього. Як мед, то й ложкою,— промовив отець Харитін (І. Нечуй-Левицький); Що се виходить, “коли мед, то й ложкою”, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Леся Українка).

як му́сі в меду́ кому, жарт. Дуже добре комусь. От їй, голубочці, як мусі в меду! (Г. Квітка-Основ’яненко).

як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха до ме́ду, зі сл. припа́сти, прили́пнути і под. Без почуття міри; жадібно. Припав до води, як муха до меду (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) у меду́, перев. зі сл. бу́ти, жи́ти. У достатках, у розкошах. Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там, мов в меду… (В. Сосюра).