-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | мебля́р | меблярі́ |
| родовий | мебляра́ | меблярі́в |
| давальний | мебляре́ві, мебляру́ | мебляра́м |
| знахідний | мебляра́ | меблярі́в |
| орудний | мебляре́м | мебляра́ми |
| місцевий | на/у мебляре́ві, меблярі́ | на/у мебляра́х |
| кличний | мебля́ре | меблярі́ |
Словник синонімів
МЕБЛЯ́Р (майстер, який виготовляє меблі; робітник меблевої промисловості), МЕ́БЕЛЬНИК, МЕБЛЬОВИ́К (робітник меблевої промисловості). Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко); Лелекач був добрим майстром-мебельником (М. Томчаній); Мебльовики весь час удосконалюють технологію, знаходять і приводять в дію нові резерви виробництва (з газети).