-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | мебльови́к | мебльовики́ |
| родовий | мебльовика́ | мебльовикі́в |
| давальний | мебльовико́ві, мебльовику́ | мебльовика́м |
| знахідний | мебльовика́ | мебльовикі́в |
| орудний | мебльовико́м | мебльовика́ми |
| місцевий | на/у мебльовико́ві, мебльовику́ | на/у мебльовика́х |
| кличний | мебльовику́ | мебльовики́ |
Словник синонімів
МЕБЛЯ́Р (майстер, який виготовляє меблі; робітник меблевої промисловості), МЕ́БЕЛЬНИК, МЕБЛЬОВИ́К (робітник меблевої промисловості). Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко); Лелекач був добрим майстром-мебельником (М. Томчаній); Мебльовики весь час удосконалюють технологію, знаходять і приводять в дію нові резерви виробництва (з газети).