-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ме́бельник | ме́бельники |
| родовий | ме́бельника | ме́бельників |
| давальний | ме́бельникові, ме́бельнику | ме́бельникам |
| знахідний | ме́бельника | ме́бельників |
| орудний | ме́бельником | ме́бельниками |
| місцевий | на/у ме́бельникові, ме́бельнику | на/у ме́бельниках |
| кличний | ме́бельнику | ме́бельники |
Словник синонімів
МЕБЛЯ́Р (майстер, який виготовляє меблі; робітник меблевої промисловості), МЕ́БЕЛЬНИК, МЕБЛЬОВИ́К (робітник меблевої промисловості). Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко); Лелекач був добрим майстром-мебельником (М. Томчаній); Мебльовики весь час удосконалюють технологію, знаходять і приводять в дію нові резерви виробництва (з газети).