маґлювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | маґлюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | маґлю́ймо | |
| 2 особа | маґлю́й | маґлю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | маґлюва́тиму | маґлюва́тимемо, маґлюва́тимем |
| 2 особа | маґлюва́тимеш | маґлюва́тимете |
| 3 особа | маґлюва́тиме | маґлюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | маґлю́ю | маґлю́ємо, маґлю́єм |
| 2 особа | маґлю́єш | маґлю́єте |
| 3 особа | маґлю́є | маґлю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| маґлю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | маґлюва́в | маґлюва́ли |
| жін. р. | маґлюва́ла | |
| сер. р. | маґлюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| маґлюва́вши | ||