МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯіст.;МАЙНО́розм.,МАЄ́ТНІСТЬзаст., ДЕРЖА́ВАзаст.,ГРУНТзаст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІРіст.,ЕКОНО́МІЯіст. (присадибне господарство землевласника); ФІЛЬВА́РОКіст. (у Польщі, Литві, Білорусі та Україні). [Золотницький:] Слухай! Я шляхтич.. В своїх маєтках, до́брах - ми королі (Б. Грінченко); Доведеться в посаг їй дати млин та садибу чигиринську (Н. Рибак); Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний); Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й свій замір.. оселитися десь в жінчиному (нової жінки) майні (М. Коцюбинський); Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями (О. Стороженко);. -. Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, - нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок); У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (І. Нечуй-Левицький); Сини їх - зосталися в дворі підпасичами (Панас Мирний); Пан звелів привести їх усіх увечері в економію. На економії їх усіх вибили різками (І. Нечуй-Левицький); Заспані люди бігли гасити фільварок і думали, що Параска за панським добром так плаче (М. Ірчан).

МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОКрозм.,МАЄ́ТНІСТЬрозм.,ВЖИ́ТОК[УЖИ́ТОК]заст.,ФОРТУ́НАзаст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБрозм. (перев. речі домашнього вжитку); РУХО́МІСТЬ (речі, які можуть бути переміщені з одного місця на друге); ХУДО́БАдіал.,ХУДО́БИНАдіал. (перев. господарські речі); МАНА́ТКИрозм.,МАНА́ТТЯрозм.,БЕ́БЕХИзневажл. (дрібні домашні та особисті речі). Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (І. Кочерга); Ніхто й гадки не мав хапати й спасати своє добро й усякі свої пожитки з наметів (І. Нечуй-Левицький); Дядечко статечно поздоровкався, оглянув наші статки, що настовбурчились на току, і невиразно сказав: - Хе (М. Стельмах); Кай з Іваном сходили до Стрия, принесли Іванові маєтки (Г. Колісник); Острозькі здобули визнання й шану не тільки своїми маєтностями, але передусім ратною звитягою, державною мудрістю, благотворними діяннями (з журналу); - Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (М. Стельмах); По п’ятилітнім життю в Парижі він прибув з родиною до Галичини, де за останки колишньої фортуни закупив убоге гірське сільце (І. Франко); Вранці-рано.. піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний); Далі маленька господиня знайшла десь капусти, сала й увесь хазяйчин надібок і почала поратися (Б. Грінченко); Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили - Все козак прогайнував (Л. Боровиковський); Сухоребра кошлата корівчина.. була єдиною рухомістю на нашому дворі (Ю. Збанацький); А старости все своє та своє торочать: і скоту багато, і воли, і корови, і коні, і всяка худоба (Грицько Григоренко); А якось-то навернулася [дівка] у свою слободу, бачить, що Пархім, зоставшись після батька сам собі господар, не знає нічого і не вміє кінців ні у чому звести, а худобини до гаспида! (Г. Квітка-Основ’яненко); Економ своєю.. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколіску.. і разом з тим добром відвезти його в село (І. Франко); [Котька:] Ми попросимо вас звільнити наше чисте приміщення! Беріть ваші бебехи - і під тринадцять богів! (Ю. Яновський).