БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями),МАЄ́ТНИЙрідше,ІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,МО́ЖНИЙзаст.,СИ́ТИЙперев. мн., зневажл.;ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). - Може, й з нами не схоче знатись [князь], бо дуже багатий. В його сіл та міст на Волині й не злічити (І. Нечуй-Левицький); Брати Калиновичі - заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих - ситих, імущих (Ірина Вільде); Він був можний, мав силу грошей, ручкався з гоноровитими панами і вчив сина німецької мови (Н. Рибак); Нехай буде [жінка] заміжня й безземельна, лиш аби грошовита (Л. Мартович). - Пор. замо́жний.