маєтний 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний має́тний має́тна має́тне має́тні
родовий має́тного має́тної має́тного має́тних
давальний має́тному має́тній має́тному має́тним
знахідний має́тний має́тну має́тне має́тні
орудний має́тним має́тною має́тним має́тними
місцевий на/у має́тному, має́тнім на/у має́тній на/у має́тному, має́тнім на/у має́тних

Словник синонімів

БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями),МАЄ́ТНИЙрідше,ІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,МО́ЖНИЙзаст.,СИ́ТИЙперев. мн., зневажл.;ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). - Може, й з нами не схоче знатись [князь], бо дуже багатий. В його сіл та міст на Волині й не злічити (І. Нечуй-Левицький); Брати Калиновичі - заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих - ситих, імущих (Ірина Вільде); Він був можний, мав силу грошей, ручкався з гоноровитими панами і вчив сина німецької мови (Н. Рибак); Нехай буде [жінка] заміжня й безземельна, лиш аби грошовита (Л. Мартович). - Пор. замо́жний.