ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Тзах.Одвічну вашу [гру] велич і красу.. на береги Дніпрові.. у вдячливому серці понесу (О. Гончар); Мати з дитям на грудях, мати біля колиски.. Вона творить майбутнє, вона творить величчя Вітчизни (І. Цюпа); Стоїть там дуб, могутній, як земля. Яке величчя і незламна сила! (М. Рильський); Розповідає вітер... про Єгипет, про його величність (Леся Українка); Спокійна ясність, величавість творів української керамічної скульптури.. відповідають національному духові народу (з журналу); Не загинув ти [український народ], зберіг високість духу (П. Грабовський); А сонце звільна, велично і супокійно виринало в своїм маєстаті (І. Франко).