II. ГРОМА́ДА (предмет, споруда тощо великих розмірів), ГРОМА́ДДЯперев. збірн.,ГРОМА́ДИНАрозм.,ГРОМА́ДИЩЕ підсил. розм., МАХИ́НА[МАХИ́НЯ]розм., ОДОРО́БЛОрозм.,ОДОРО́БАЛОрозм.,ОГРО́Мзбірн.; ОЗІ́Я́розм.,ОЗІЇ́ЩЕпідсил. розм. (перев. про будівлю). Полями, мов кораблі в морі, пливуть громади хлібозбиральних машин (О. Довженко); Темне громаддя в’язниці.. залишилося позаду (М. Стельмах); Ледве помітною громадиною темнів острів (М. Трублаїні); Назустріч їм з прикриття вирвались наші танки, і сталеві громадища зіткнулися в герці (І. Цюпа); Старовинний годинник у дальньому кутку - невкладиста махина аж до стелі заввишки - одноманітним цоканням відзначав повільні коливання маятника (Ю. Шовкопляс); Незважаючи на те, що церква чимала махиня, а здається легка така, аж вгору зноситься, мовби летіти хоче (А. Свидницький); Спускати із примосту важелезне, незграбне, завдовжки на двадцять метрів і заввишки на кілька метрів одоробло.. було і незручно і небезпечно (Г. Коцюба); Мені тут все чуже - і цих склепінь огроми,.. І важність мес, нещадна і глуха (М. Бажан); Незабаром і вродились, як з землі виросли, великі, рублені палати.. Дивувались піщани, що така озія стоїть серед села (Панас Мирний). - Пор. 1. ве́летень.