матір 1

-1-
іменник жіночого роду, істота
* Але: дві, три, чотири ма́тері[арх., уроч.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́тір матері́
родовий ма́тері матері́в
давальний ма́тері матеря́м
знахідний ма́тір матері́в
орудний ма́тір’ю матеря́ми
місцевий на/у ма́тері на/у матеря́х
кличний ма́тір матері́

Словник синонімів

I. МА́ТИім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКАрозм., МА́ТІРуроч., ПАНІМА́ТКА[ПАНЬМА́ТКА]заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯзаст., МА́ТКАдіал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл.,МА́МКАрозм.,МА́МОЧКАпестл.,МА́МОНЬКАпестл.,МАМУ́НЯпестл.,МАМУ́СЯпестл.,МАТУ́СЯпестл.,МАТУ́НЯпестл.,МА́ТОНЬКАпестл., МАМУ́ЛЯпестл.,МАМУ́НЦЯпестл. діал. (як ласкава назва, ласкаве звертання). - Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати. - Та й замовкла... Зомлів Марко, й земля задрижала. Прокинувся... до матері - А мати вжеспала (Т. Шевченко); Потягли парубки селом, співаючи, а матірки та сестри виходили назустріч і втирали сльози фартухами (П. Куліш); Старий козак з дочкою донесли матір до садочка (А. Кащенко); Кинулись до старої Орлихи. Стріла вона мов паніматку іще на воротях, неначе ждала (Марко Вовчок); Іул Енейович, не дайте Паньматці вмерти од нужди, Їй будьте сином, помагайте І заступайте від вражди (І. Котляревський); Не єсть ти мені наймичка, або челядниця, А єсть ти мені матінка-породженниця!.. (П. Чубинський); Який талан матці, такий і дитятці (прислів’я); Як закричить же Хведір, як зарепетує: - Ой, пробі, пробі! Ой, клоччя пече!.. Матінко ж моя (Г. Хоткевич); Мама, яка вона була ніжна при зустрічі з ним, яка сердечна та красива, здається, ніколи такою не бачив! (О. Гончар); Вийшла дівчина на місто, Молочко несла продати, Та й лічила, що їй неня Наказала купувати (Я. Щоголів); - Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку стареньку, Молоду дівчину (Т. Шевченко); Дмитрик біг через лід.. і з жахом думав, що то скаже йому мамка за неслухняність (М. Коцюбинський); -. Ой, мамочко, голубочко! Це ж ви до нас вернетесь? (І. Нечуй-Левицький); В школу йти пора вже Нелі, - Неля ніжиться в постелі, Кличе мамоньку ласкаву, Щоб дала в постелю каву (С. Воскрекасенко); - Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... (П. Грабовський); - Їжте, мамусю, бо ви зовсім не їсте (Григорій Тютюнник); Клопочеться за мною матуся було. І до бабів, і до лікарів було посилає мене (А. Тесленко); Ой, матуню, кохаюся, Ой, матуню, звінчаюся (П. Чубинський); Він летить до матоньки старої (пісня); Тим же часом у мамулі Там у замку такі гулі (І. Манжура); Мамунцю, мамунцю, та я ваш синочок. Такий маю голосочок, як до співаночок (коломийка).

Словник фразеологізмів

а́льма ма́тер, книжн. Шаноблива назва навчального закладу (перев. університету) серед випускників або тих, хто в ньому навчається. [Кость:] Днів через п’ять-шість приходжу я до своєї альма матері [школи]. Було саме якесь свято (С. Васильченко); — Сьогодні я торкнувся рукою моєї вірної “альма матер”. Вона надійна і несхитна, мудра і всезнаюча, як сама земля, як саме життя.— Це ти про кого?..— Про університет (Ю. Бедзик); — Я озирнувся на свою альма матер. Перед старим, з потемнілої цегли п’ятиповерховим корпусом ріс каштан (І. Григурко).

всмо́ктувати (всиса́ти) / всмокта́ти (ввісса́ти) з молоко́м ма́тері що. Засвоювати щось з дитинства. Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський); Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський). вбира́ти в се́бе (всо́тувати) з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність” (З газети).

всмо́ктувати (всиса́ти) / всмокта́ти (ввісса́ти) з молоко́м ма́тері що. Засвоювати щось з дитинства. Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський); Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський). вбира́ти в се́бе (всо́тувати) з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність” (З газети).

враг його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам., заст. Невідомо. — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний); [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький).

враг його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам., заст. Невідомо. — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний); [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький).

враг його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам., заст. Невідомо. — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний); [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький).

враг його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам., заст. Невідомо. — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний); [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький).

враг його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам., заст. Невідомо. — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний); [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький).

враг його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам., заст. Невідомо. — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний); [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький).

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т. ін) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Врагова його мати зна! (Укр.. присл..); Лиха мати знає ті правила і чим воно все закінчиться (З газети).

2. Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. — І чого йому [Сербинові] треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко); Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр.. пісні).

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т. ін) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Врагова його мати зна! (Укр.. присл..); Лиха мати знає ті правила і чим воно все закінчиться (З газети).

2. Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. — І чого йому [Сербинові] треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко); Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр.. пісні).

всмо́ктувати (всиса́ти) / всмокта́ти (ввісса́ти) з молоко́м ма́тері що. Засвоювати щось з дитинства. Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський); Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський). вбира́ти в се́бе (всо́тувати) з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність” (З газети).

всмо́ктувати (всиса́ти) / всмокта́ти (ввісса́ти) з молоко́м ма́тері що. Засвоювати щось з дитинства. Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський); Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський). вбира́ти в се́бе (всо́тувати) з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність” (З газети).

всмо́ктувати (всиса́ти) / всмокта́ти (ввісса́ти) з молоко́м ма́тері що. Засвоювати щось з дитинства. Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський); Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський). вбира́ти в се́бе (всо́тувати) з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність” (З газети).

всмо́ктувати (всиса́ти) / всмокта́ти (ввісса́ти) з молоко́м ма́тері що. Засвоювати щось з дитинства. Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський); Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський). вбира́ти в се́бе (всо́тувати) з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність” (З газети).

дій його́ ма́тері, лайл., заст. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу певних дій, вчинків чиїх-небудь. — От і стукає мені в голову: дій його матері! Та вони ж тепер сплять, а Шавканів Іван ночний [нічний] сторож, вигукує своє (П. Куліш).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

з молоко́м ма́тері, з дієсл. Від народження, з перших днів життя. Пісня входить в духовне єство з молоком матері (А. Малишко); Я — українець. З молоком своєї матері, з колиски Я мову взяв (І. Нехода); Набагато ціліснішими, яснішими бачаться М. Славинському етичні начала молодої прози, бо те, що передається з молоком матері, виховується з дитинства (З газети). з молоко́м. Що мати з молоком .. передає нам, те й понесемо ми в світ (Рідна мова).

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний); — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну [в’язницю] або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш).

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний); — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну [в’язницю] або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т. ін.). Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного. Замфір сидів і думав .. про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще... (М. Коцюбинський); Мати бачила, що з сином щось коїться незвичайне, і допитувалася, чи не вкрав він чого, крий Боже (Григорій Тютюнник); У Петра Степановича — сини, у Василя Семеновича — дочки... Та ба! Така ворожнеча піднялася... крий Господи! (Панас Мирний).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т. ін) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Врагова його мати зна! (Укр.. присл..); Лиха мати знає ті правила і чим воно все закінчиться (З газети).

2. Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. — І чого йому [Сербинові] треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко); Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр.. пісні).

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові [співати].— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю мат-тері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний).

2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. [Марко:] От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз).

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові [співати].— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю мат-тері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний).

2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. [Марко:] От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз).

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові [співати].— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю мат-тері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний).

2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. [Марко:] От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз).

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові [співати].— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю мат-тері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний).

2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. [Марко:] От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз).

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові [співати].— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю мат-тері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний).

2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. [Марко:] От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз).

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові [співати].— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю мат-тері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний).

2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. [Марко:] От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз).

ма́тері твої́й ду́ля, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення з приводу чого-небудь. Матері твоїй дуля! — ударивши по зашийкові воловика, сказав коваль і .. поволік його за собою на гору (Панас Мирний).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах).

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах).

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах).

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах).

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах).

у батьки́ (у діди́, у матері́ і т. ін.) годи́тися кому. Бути набагато старшим від кого-небудь. Заважала [Наталці] дівоча соромливість перед людиною, що годилася б їй у батьки (С. Добровольський); Василько побачив його, біжить із криком “тату”, а він, виходить, в діди йому годиться (М. Стельмах).

чорт би побра́в (узя́в, забра́в) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, побажання позбутися їх. — Куди не глянь — скрізь верби, чорт би їх побрав.. Вся наша величезна північ споконвіку цвіту не бачить! (О. Довженко); — От, чорт би її забрав — ..віднесла когутика, а тепер сліпкуй та журися, як не заспати! — висварився Василь (І. Чендей). чорти́ б взяли́ (забра́ли). — І от ще й продасть Новакович землю… може бестія продати, бо й йому грошей треба!.. Чорти б його взяли… цю скотиняку Новаковича!.. (Б. Грінченко); — Чорти б вас [гусарів] забрали до себе у пекло. Що мені робити голіруч?! — вилаявся пошепки Корж.— Ані шаблі, ані мушкета (З. Тулуб). чортя́ка б взяла́. Прозора сутінь полягла На гай, на поле і на хати.. (Але, чортяка б їх взяла! Як тяжко римів добирати!) (В. Самійленко). чорт би побра́в твою́ ма́тір. Тарас склав султанові таку відповідь на його грізне послання: Не годен ти синів християнських мати. Війська твого не боїмося… Землею і водою битимось з тобою, проклятий сину, чорт би побрав твою матір (О. Довженко).

яко́ї бі́сової (вра́жої, лихо́ї і т. ін.) ма́тері, фам., лайл. Уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т. ін.; чого, що. — Якої бісової матері їм треба? Чого вони так себе поводять? Заспокойте. Розберіться (З газети); // з дієсл. Чому, через що, з якої причини. Якої вражої ти матері сумуєш? (П. Гулак-Артемовський).

яко́ї бі́сової (вра́жої, лихо́ї і т. ін.) ма́тері, фам., лайл. Уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т. ін.; чого, що. — Якої бісової матері їм треба? Чого вони так себе поводять? Заспокойте. Розберіться (З газети); // з дієсл. Чому, через що, з якої причини. Якої вражої ти матері сумуєш? (П. Гулак-Артемовський).

яко́ї бі́сової (вра́жої, лихо́ї і т. ін.) ма́тері, фам., лайл. Уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т. ін.; чого, що. — Якої бісової матері їм треба? Чого вони так себе поводять? Заспокойте. Розберіться (З газети); // з дієсл. Чому, через що, з якої причини. Якої вражої ти матері сумуєш? (П. Гулак-Артемовський).