матінчин 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ма́тінчин ма́тінчина ма́тінчине ма́тінчині
родовий ма́тінчиного ма́тінчиної ма́тінчиного ма́тінчиних
давальний ма́тінчиному ма́тінчиній ма́тінчиному ма́тінчиним
знахідний ма́тінчин, ма́тінчиного ма́тінчину ма́тінчине ма́тінчині, ма́тінчиних
орудний ма́тінчиним ма́тінчиною ма́тінчиним ма́тінчиними
місцевий на/у ма́тінчиному, ма́тінчинім на/у ма́тінчиній на/у ма́тінчиному, ма́тінчинім на/у ма́тінчиних