матовий 2 значень

-1-
прикметник
(не блискучий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ма́товий ма́това ма́тове ма́тові
родовий ма́тового ма́тової ма́тового ма́тових
давальний ма́товому ма́товій ма́товому ма́товим
знахідний ма́товий, ма́тового ма́тову ма́тове ма́тові, ма́тових
орудний ма́товим ма́товою ма́товим ма́товими
місцевий на/у ма́товому, ма́товім на/у ма́товій на/у ма́товому, ма́товім на/у ма́тових

Словник синонімів

МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність.. нагадувала слабо проявлений позитив на матовому склі (О. Чорногуз); Неспокоєм і тривогою віє від тьмяного полиску зброї (П. Козланюк); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Л. Первомайський); Той померхлий метал ховав у собі багато історій (М. Коцюбинський).

Словник антонімів

БЛИСКУЧИЙ МАТОВИЙ
Який має блиск, блищить, лискучий, (у вищій мірі) сяючий. Позбавлений блиску, тьмяний.
Блискучий, а, е ~  матовий, а, е зірка, лак, лице, обличчя, поверхня. Бути, зробитися, стати блискучим ~  матовим. Досить, дуже, надто, зовсім, цілком блискучий ~  матовий.
Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові. Вона випросталась на ввесь свій високий зріст... Її голос перервався. Од великого гніву їй захоплювало дух в горлі. Матові очі знов стали блискучими й сипали іскри (I. Нечуй-Левицький).
Блиск //блискіт ~ матовість, блиск ~ тьмяність, блискати ~ тьмянішати, блискотіти //блискотати ~ тьмяніти
-2-
прикметник
(у шахах)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ма́товий ма́това ма́тове ма́тові
родовий ма́тового ма́тової ма́тового ма́тових
давальний ма́товому ма́товій ма́товому ма́товим
знахідний ма́товий, ма́тового ма́тову ма́тове ма́тові, ма́тових
орудний ма́товим ма́товою ма́товим ма́товими
місцевий на/у ма́товому, ма́товім на/у ма́товій на/у ма́товому, ма́товім на/у ма́тових

Словник синонімів

МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність.. нагадувала слабо проявлений позитив на матовому склі (О. Чорногуз); Неспокоєм і тривогою віє від тьмяного полиску зброї (П. Козланюк); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Л. Первомайський); Той померхлий метал ховав у собі багато історій (М. Коцюбинський).

Словник антонімів

БЛИСКУЧИЙ МАТОВИЙ
Який має блиск, блищить, лискучий, (у вищій мірі) сяючий. Позбавлений блиску, тьмяний.
Блискучий, а, е ~  матовий, а, е зірка, лак, лице, обличчя, поверхня. Бути, зробитися, стати блискучим ~  матовим. Досить, дуже, надто, зовсім, цілком блискучий ~  матовий.
Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові. Вона випросталась на ввесь свій високий зріст... Її голос перервався. Од великого гніву їй захоплювало дух в горлі. Матові очі знов стали блискучими й сипали іскри (I. Нечуй-Левицький).
Блиск //блискіт ~ матовість, блиск ~ тьмяність, блискати ~ тьмянішати, блискотіти //блискотати ~ тьмяніти

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ма́товий ма́това ма́тове ма́тові
родовий ма́тового ма́тової ма́тового ма́тових
давальний ма́товому ма́товій ма́товому ма́товим
знахідний ма́товий, ма́тового ма́тову ма́тове ма́тові, ма́тових
орудний ма́товим ма́товою ма́товим ма́товими
місцевий на/у ма́товому, ма́товім на/у ма́товій на/у ма́товому, ма́товім на/у ма́тових