матка 4 значень

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ма́тка  
родовий Ма́тки  
давальний Ма́тці  
знахідний Ма́тку  
орудний Ма́ткою  
місцевий на/у Ма́тці  
кличний Ма́тко*  
-2-
іменник жіночого роду, істота
(мати) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ма́тка  
родовий Ма́тки  
давальний Ма́тці  
знахідний Ма́тку  
орудний Ма́ткою  
місцевий на/у Ма́тці  
кличний Ма́тко*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́тка ма́тки
родовий ма́тки ма́ток
давальний ма́тці ма́ткам
знахідний ма́тку ма́ток
орудний ма́ткою ма́тками
місцевий на/у ма́тці на/у ма́тках
кличний ма́тко ма́тки

Словник синонімів

I. МА́ТИім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКАрозм., МА́ТІРуроч., ПАНІМА́ТКА[ПАНЬМА́ТКА]заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯзаст., МА́ТКАдіал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл.,МА́МКАрозм.,МА́МОЧКАпестл.,МА́МОНЬКАпестл.,МАМУ́НЯпестл.,МАМУ́СЯпестл.,МАТУ́СЯпестл.,МАТУ́НЯпестл.,МА́ТОНЬКАпестл., МАМУ́ЛЯпестл.,МАМУ́НЦЯпестл. діал. (як ласкава назва, ласкаве звертання). - Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати. - Та й замовкла... Зомлів Марко, й земля задрижала. Прокинувся... до матері - А мати вжеспала (Т. Шевченко); Потягли парубки селом, співаючи, а матірки та сестри виходили назустріч і втирали сльози фартухами (П. Куліш); Старий козак з дочкою донесли матір до садочка (А. Кащенко); Кинулись до старої Орлихи. Стріла вона мов паніматку іще на воротях, неначе ждала (Марко Вовчок); Іул Енейович, не дайте Паньматці вмерти од нужди, Їй будьте сином, помагайте І заступайте від вражди (І. Котляревський); Не єсть ти мені наймичка, або челядниця, А єсть ти мені матінка-породженниця!.. (П. Чубинський); Який талан матці, такий і дитятці (прислів’я); Як закричить же Хведір, як зарепетує: - Ой, пробі, пробі! Ой, клоччя пече!.. Матінко ж моя (Г. Хоткевич); Мама, яка вона була ніжна при зустрічі з ним, яка сердечна та красива, здається, ніколи такою не бачив! (О. Гончар); Вийшла дівчина на місто, Молочко несла продати, Та й лічила, що їй неня Наказала купувати (Я. Щоголів); - Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку стареньку, Молоду дівчину (Т. Шевченко); Дмитрик біг через лід.. і з жахом думав, що то скаже йому мамка за неслухняність (М. Коцюбинський); -. Ой, мамочко, голубочко! Це ж ви до нас вернетесь? (І. Нечуй-Левицький); В школу йти пора вже Нелі, - Неля ніжиться в постелі, Кличе мамоньку ласкаву, Щоб дала в постелю каву (С. Воскрекасенко); - Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... (П. Грабовський); - Їжте, мамусю, бо ви зовсім не їсте (Григорій Тютюнник); Клопочеться за мною матуся було. І до бабів, і до лікарів було посилає мене (А. Тесленко); Ой, матуню, кохаюся, Ой, матуню, звінчаюся (П. Чубинський); Він летить до матоньки старої (пісня); Тим же часом у мамулі Там у замку такі гулі (І. Манжура); Мамунцю, мамунцю, та я ваш синочок. Такий маю голосочок, як до співаночок (коломийка).

Словник фразеологізмів

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

-3-
іменник жіночого роду, істота
(про тварину)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ма́тка  
родовий Ма́тки  
давальний Ма́тці  
знахідний Ма́тку  
орудний Ма́ткою  
місцевий на/у Ма́тці  
кличний Ма́тко*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́тка ма́тки
родовий ма́тки ма́ток
давальний ма́тці ма́ткам
знахідний ма́тку ма́ток
орудний ма́ткою ма́тками
місцевий на/у ма́тці на/у ма́тках
кличний ма́тко ма́тки

Словник синонімів

I. МА́ТИім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКАрозм., МА́ТІРуроч., ПАНІМА́ТКА[ПАНЬМА́ТКА]заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯзаст., МА́ТКАдіал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл.,МА́МКАрозм.,МА́МОЧКАпестл.,МА́МОНЬКАпестл.,МАМУ́НЯпестл.,МАМУ́СЯпестл.,МАТУ́СЯпестл.,МАТУ́НЯпестл.,МА́ТОНЬКАпестл., МАМУ́ЛЯпестл.,МАМУ́НЦЯпестл. діал. (як ласкава назва, ласкаве звертання). - Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати. - Та й замовкла... Зомлів Марко, й земля задрижала. Прокинувся... до матері - А мати вжеспала (Т. Шевченко); Потягли парубки селом, співаючи, а матірки та сестри виходили назустріч і втирали сльози фартухами (П. Куліш); Старий козак з дочкою донесли матір до садочка (А. Кащенко); Кинулись до старої Орлихи. Стріла вона мов паніматку іще на воротях, неначе ждала (Марко Вовчок); Іул Енейович, не дайте Паньматці вмерти од нужди, Їй будьте сином, помагайте І заступайте від вражди (І. Котляревський); Не єсть ти мені наймичка, або челядниця, А єсть ти мені матінка-породженниця!.. (П. Чубинський); Який талан матці, такий і дитятці (прислів’я); Як закричить же Хведір, як зарепетує: - Ой, пробі, пробі! Ой, клоччя пече!.. Матінко ж моя (Г. Хоткевич); Мама, яка вона була ніжна при зустрічі з ним, яка сердечна та красива, здається, ніколи такою не бачив! (О. Гончар); Вийшла дівчина на місто, Молочко несла продати, Та й лічила, що їй неня Наказала купувати (Я. Щоголів); - Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку стареньку, Молоду дівчину (Т. Шевченко); Дмитрик біг через лід.. і з жахом думав, що то скаже йому мамка за неслухняність (М. Коцюбинський); -. Ой, мамочко, голубочко! Це ж ви до нас вернетесь? (І. Нечуй-Левицький); В школу йти пора вже Нелі, - Неля ніжиться в постелі, Кличе мамоньку ласкаву, Щоб дала в постелю каву (С. Воскрекасенко); - Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... (П. Грабовський); - Їжте, мамусю, бо ви зовсім не їсте (Григорій Тютюнник); Клопочеться за мною матуся було. І до бабів, і до лікарів було посилає мене (А. Тесленко); Ой, матуню, кохаюся, Ой, матуню, звінчаюся (П. Чубинський); Він летить до матоньки старої (пісня); Тим же часом у мамулі Там у замку такі гулі (І. Манжура); Мамунцю, мамунцю, та я ваш синочок. Такий маю голосочок, як до співаночок (коломийка).

Словник фразеологізмів

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́тка ма́тки
родовий ма́тки ма́ток
давальний ма́тці ма́ткам
знахідний ма́тку ма́тки, ма́ток
орудний ма́ткою ма́тками
місцевий на/у ма́тці на/у ма́тках
кличний ма́тко ма́тки
-4-
іменник жіночого роду
(орган тіла; коноплі; мата)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ма́тка  
родовий Ма́тки  
давальний Ма́тці  
знахідний Ма́тку  
орудний Ма́ткою  
місцевий на/у Ма́тці  
кличний Ма́тко*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́тка ма́тки
родовий ма́тки ма́ток
давальний ма́тці ма́ткам
знахідний ма́тку ма́ток
орудний ма́ткою ма́тками
місцевий на/у ма́тці на/у ма́тках
кличний ма́тко ма́тки

Словник синонімів

I. МА́ТИім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКАрозм., МА́ТІРуроч., ПАНІМА́ТКА[ПАНЬМА́ТКА]заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯзаст., МА́ТКАдіал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл.,МА́МКАрозм.,МА́МОЧКАпестл.,МА́МОНЬКАпестл.,МАМУ́НЯпестл.,МАМУ́СЯпестл.,МАТУ́СЯпестл.,МАТУ́НЯпестл.,МА́ТОНЬКАпестл., МАМУ́ЛЯпестл.,МАМУ́НЦЯпестл. діал. (як ласкава назва, ласкаве звертання). - Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати. - Та й замовкла... Зомлів Марко, й земля задрижала. Прокинувся... до матері - А мати вжеспала (Т. Шевченко); Потягли парубки селом, співаючи, а матірки та сестри виходили назустріч і втирали сльози фартухами (П. Куліш); Старий козак з дочкою донесли матір до садочка (А. Кащенко); Кинулись до старої Орлихи. Стріла вона мов паніматку іще на воротях, неначе ждала (Марко Вовчок); Іул Енейович, не дайте Паньматці вмерти од нужди, Їй будьте сином, помагайте І заступайте від вражди (І. Котляревський); Не єсть ти мені наймичка, або челядниця, А єсть ти мені матінка-породженниця!.. (П. Чубинський); Який талан матці, такий і дитятці (прислів’я); Як закричить же Хведір, як зарепетує: - Ой, пробі, пробі! Ой, клоччя пече!.. Матінко ж моя (Г. Хоткевич); Мама, яка вона була ніжна при зустрічі з ним, яка сердечна та красива, здається, ніколи такою не бачив! (О. Гончар); Вийшла дівчина на місто, Молочко несла продати, Та й лічила, що їй неня Наказала купувати (Я. Щоголів); - Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку стареньку, Молоду дівчину (Т. Шевченко); Дмитрик біг через лід.. і з жахом думав, що то скаже йому мамка за неслухняність (М. Коцюбинський); -. Ой, мамочко, голубочко! Це ж ви до нас вернетесь? (І. Нечуй-Левицький); В школу йти пора вже Нелі, - Неля ніжиться в постелі, Кличе мамоньку ласкаву, Щоб дала в постелю каву (С. Воскрекасенко); - Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... (П. Грабовський); - Їжте, мамусю, бо ви зовсім не їсте (Григорій Тютюнник); Клопочеться за мною матуся було. І до бабів, і до лікарів було посилає мене (А. Тесленко); Ой, матуню, кохаюся, Ой, матуню, звінчаюся (П. Чубинський); Він летить до матоньки старої (пісня); Тим же часом у мамулі Там у замку такі гулі (І. Манжура); Мамунцю, мамунцю, та я ваш синочок. Такий маю голосочок, як до співаночок (коломийка).

Словник фразеологізмів

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́тка ма́тки
родовий ма́тки ма́ток
давальний ма́тці ма́ткам
знахідний ма́тку ма́тки, ма́ток
орудний ма́ткою ма́тками
місцевий на/у ма́тці на/у ма́тках
кличний ма́тко ма́тки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́тка ма́тки
родовий ма́тки ма́ток
давальний ма́тці ма́ткам
знахідний ма́тку ма́тки
орудний ма́ткою ма́тками
місцевий на/у ма́тці на/у ма́тках
кличний ма́тко* ма́тки*