-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ма́тися, ма́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ма́ймося, ма́ймось
2 особа ма́йся, майсь ма́йтеся, ма́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ма́тимуся, ма́тимусь ма́тимемося, ма́тимемось, ма́тимемся
2 особа ма́тимешся ма́тиметеся, ма́тиметесь
3 особа ма́тиметься ма́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ма́юся, ма́юсь ма́ємося, ма́ємось, ма́ємся
2 особа ма́єшся ма́єтеся, ма́єтесь
3 особа ма́ється ма́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ма́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ма́вся, мавсь ма́лися, ма́лись
жін. р. ма́лася, ма́лась
сер. р. ма́лося, ма́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ма́вшись

Словник синонімів

БУ́ТИ (бути в наявності десь, у когось), МА́ТИСЯрозм.рідше;БУВА́ТИ (про тимчасову неодноразову наявність); ВОДИ́ТИСЯрозм., ВЕСТИ́СЯрозм. рідше (про певну кількість кого-, чого-небудь - бути в наявності більш-менш постійно); НЕ ВИБУВА́ТИ, НЕ ВИВО́ДИТИСЯ, НЕ ПЕРЕВО́ДИТИСЯ (про певну кількість кого-, чого-небудь - бути в наявності постійно). - Док.: не ви́вестися, не перевести́ся. У Франка є прекрасна річ - лірична драма "Зів’яле листя" (М. Коцюбинський); Щороку, як не гірко було, а до куті і шматок риби мався, і пироги (Панас Мирний); Маруну подарував юнакові широкий пояс з безліччю гаманців - щоб у господаря завжди водилися гроші (М. Чабанівський); Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб; шість пар волів у його велося (Марко Вовчок); Була [в Задорожнього] городина, то було й сальце, що ніколи не виводилось, і молочко своє (П. Автомонов); Ще, бачте, в нас інквізитори не перевелись! (Леся Українка). - Пор. 1. зна́читися, нарахо́вуватися.
ВВАЖА́ТИСЯ[УВАЖА́ТИСЯ]ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯяк хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯза кого-що,МА́ТИСЯрозм. рідко,ПОВАЖА́ТИСЯрозм. рідко,ЗНА́ЧИТИСЯдіал.Він вважався досить серйозною і принциповою людиною (Ю. Збанацький); Баран уважався за родовитого поляка (І. Франко); Наша сім’я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний); Махання за биття не рахується (М. Номис); Слово, сказане ним [учителем], ..сприймалося в селі як незаперечна істина (І. Багмут); Ревнощі ніколи й ніде не приймаються за докази (П. Загребельний); У вельможної шляхти мались [схизматки] за.. принижені тварі (М. Старицький); Сама послідня дівка у нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); Я стала у них за служницю.. Нібито значилося, що й вони мені помагають (І. Франко).
II. ДОВО́ДИТИСЯкому ким (про спорідненість, свояцтво тощо), БУ́ТИким, за кого, МА́ТИСЯрозм.Ся Кошицька.. доводилась якоюсь своячкою - не знаю, чи мойому батькові, чи матері (І. Франко); - Я вже вам буду бавити маленького Андрійка, буду йому за няньку (М. Коцюбинський); Він забув, що батьком мався цій дівці (І. Ле).
ЖИ́ТИ (вести життя в якийсь спосіб), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИзі сл. життя, ВІКУВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ (протягом якогось часу); МА́ТИСЯрозм.,ПОЖИВА́ТИрозм.,ЖИ́ТИСЯбезос., розм., ПОВО́ДИТИСЯбезос., розм. - Док.: прожи́ти, провести́, звікува́ти, пробу́ти, пожи́ти, повести́ся. Їж хліб з сіллю, з водою, живи правдою святою (прислів’я); - Ні, моя ясочко, проживай веселою (Марко Вовчок); Більшу половину життя Олександр Павлович взагалі провів у наукових подорожах (Я. Гримайло); Ти ж ще молода, при здоров’ї.. Хіба.. так удовицею й вікуватимеш? (Є. Кравченко); Два роки вона пробула без мужа з малою дитиною на руках (С. Чорнобривець); Тесть був чоловік небагатий, але мався трохи ліпше, ніж мій небіжчик батько (І. Муратов); [Чумакова мати:] Добрий вечір, стара ненько, Чи здорова поживаєш? (С. Руданський); Жилося Давидові хоч і тяжко, але весело (М. Стельмах); В Петербурзі їй поводилось не зле (Леся Українка).
МУ́ЧИТИСЯрозм. (робити щось, докладаючи великих зусиль), МОРДУВА́ТИСЯрозм.,МАРУ́ДИТИСЯрозм.; МОРО́ЧИТИСЯ, МА́ТИСЯрозм. (мати клопіт, мороку з чимсь). - Док.: зму́читися, заму́читися, змордува́тися, заморо́читися. Завтра буде важкий день.. Знову треба робити гідрологічний розріз поперек течії і мучитись з вантажем біля вертушки (М. Трублаїні); Цілу годину мордувався Гануш, направляючи на клавіші пальці своєї старої учениці (І. Нечуй-Левицький); А Марина тим часом стала марудитися біля вікна, не можучи розчинити його (М. Стельмах); Марія примусила його майже всю ніч морочитися на кухні (В. Собко); Ніякого в нього підходу до.. дівчат.. Ох, малася ж я з ним! (В. Речмедін).

Словник фразеологізмів

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський).

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський).

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський).