[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний).

2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар); Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний); В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч).

3. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний); Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький); // Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті, ніж такому (Панас Мирний).

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний).

2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар); Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний); В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч).

3. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний); Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький); // Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті, ніж такому (Панас Мирний).

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний).

2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар); Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний); В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч).

3. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний); Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький); // Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті, ніж такому (Панас Мирний).

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний).

2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар); Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний); В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч).

3. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний); Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький); // Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті, ніж такому (Панас Мирний).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний).

2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар); Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний); В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч).

3. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний); Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький); // Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті, ніж такому (Панас Мирний).

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний).

2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар); Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний); В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч).

3. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний); Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький); // Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті, ніж такому (Панас Мирний).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко); — Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко); — Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко); — Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко); — Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш [розумієш]: не худоба [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); [Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан). ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); [Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки проти Назарка зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний).

ма́ти [вели́кий] хист до чого. Уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний); [Настя:] На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. [Хома:] Еге... Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як... (І. Карпенко-Карий).

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

ма́ти верх над ким — чим, рідше в чому. Бути головним у чомусь; керувати. Щоб на Крутогорі хтось верх мав над ними або хтось прогнав їх звідси,— та ви що, з кого смієтесь? (М. Ю. Тарновський). ма́ти свій верх. Невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху, бажаючи мати у всім і все свій верх у хаті (І. Франко).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ма́ти у рука́х що. 1. перев. зі сл. ремесло, спеціа́льність і т. ін. Бути фахівцем у чомусь. Не один хотів би мати у руках таке ремесло, як я тепер маю (Л. Мартович).

2. Розпоряджатися, володіти, керувати чим-небудь. Мав у руках великі капітали, та вкласти їх нікуди не встиг (З журналу). ма́ти в руці́. За величнії оди Король сам співцям видавав нагороди, Він долю їх мав у руці (Леся Українка).

ма́ти [всі] кле́пки в голові́, жарт. Бути розумним, розсудливим і т. ін. [Перший старий ткач (увіходить):] От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами [ткачами] не піде (Леся Українка). ма́ти кле́пку в голові́. — Правда, дуже розумним я ніколи не був, але клепку в голові мав. (М. Полторацький).

ма́ти в тя́мці що. Знати, пам’ятати щось. — Але ти ще собі тото [те] май у тямці, що ти найліпша ґаздиня в селі (Л. Мартович).

ма́ти ду́мку (га́дку). 1. яку, перев. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь зробити. — Не думайте, Антоне Дем’яновичу, що я зовсім не мала думки видати за вас Марусю. Борони Боже! (І.Нечуй-Левицький); — А не говорили вам, що мужики мають думку подушно ділити панську землю? — Ні, цього я не чув (М. Стельмах).

2. про кого—що, яку. Плекати які-небудь мрії, виношувати якісь плани, розмірковувати над чимсь і т. ін.; думати про когось, щось. Олександра Браніцька мала думку про народні школи й про банки для селян (І.Нечуй-Левицький); По синьому морю Лебідь поринає; Не простацьку Голка Думку собі має… (П. Куліш); — Робіть так, аби моїм дітям кривди не було, бо я маю таку гадку, що відси [звідси] я вже не годен вийти (В. Стефаник); А тут ніхто, навіть мої хлопці не знають, що я за гадку маю (І. Франко).

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах, на ка́рку і т. ін.). Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. — Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі,— сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); — Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут); Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів’єро, має голову на в’язах (Ю. Бедзик); [Ланкова:] Він за все наше господарство дбає... Тут добру треба голову мати на в’язах (В. Большак); Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде). ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка). ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер). ма́ти го́лови на плеча́х (про багатьох). Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов);

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах, на ка́рку і т. ін.). Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. — Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі,— сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); — Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут); Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів’єро, має голову на в’язах (Ю. Бедзик); [Ланкова:] Він за все наше господарство дбає... Тут добру треба голову мати на в’язах (В. Большак); Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде). ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка). ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер). ма́ти го́лови на плеча́х (про багатьох). Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов);

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах, на ка́рку і т. ін.). Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. — Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі,— сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); — Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут); Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів’єро, має голову на в’язах (Ю. Бедзик); [Ланкова:] Він за все наше господарство дбає... Тут добру треба голову мати на в’язах (В. Большак); Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде). ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка). ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер). ма́ти го́лови на плеча́х (про багатьох). Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов);

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах, на ка́рку і т. ін.). Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. — Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі,— сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); — Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут); Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів’єро, має голову на в’язах (Ю. Бедзик); [Ланкова:] Він за все наше господарство дбає... Тут добру треба голову мати на в’язах (В. Большак); Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде). ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка). ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер). ма́ти го́лови на плеча́х (про багатьох). Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов);

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі). Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т. ін. Око.. мав [Дмитро] гостре (М. Стельмах); Прикордонник повинен мати гостре око (З газети); Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко); Максим мав очі дуже гострі, а головне — він мав величезний досвід нічних мандрів, набутий у постійних .. походеньках (І. Багряний).

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі). Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т. ін. Око.. мав [Дмитро] гостре (М. Стельмах); Прикордонник повинен мати гостре око (З газети); Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко); Максим мав очі дуже гострі, а головне — він мав величезний досвід нічних мандрів, набутий у постійних .. походеньках (І. Багряний).

ма́ти спра́ву (ді́ло). 1. з ким—чим. Вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв’язки з кимсь, з чимсь. — Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося,— хитро підморгнув Гнат (В. Кучер); Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав на увагу [він] не людей, з котрими буде мати діло, а полонину (Г. Хоткевич); Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого, .. з яким мають діло тільки його приятелі (В. Винниченко); — От ще новина: я вже не маю ніякого діла з “Дзвінком” (Леся Українка); // з ким. Зустрічатися, стикатися з ким-небудь. Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів’яв під твердим поглядом дівчини (Д. Ткач); — Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі (О. Гончар); Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба (В. Гжицький); Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності (Василь Шевчук).

2. з чим, рідше з ким. Займатися чим-, ким-небудь. — Чиє? — ..голосно запитав Хома, хоч добре знав, з чиїми речами має справу (О. Гончар); — Я з мисливськими [собаками] мало справ мав...У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); В літературній практиці завжди маємо справу з певним романом — історичним, філософським, родинно-побутовим і т. д. (З журналу); // Користуватися чимсь. Ми тепер не маєм діла з тими каганцями: світло яснеє палає сонечком над нами (Коломийки).

ма́ти ду́лю ([лиху́] тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні [молоді люди] здебільшого не мають (З газети).

ма́ти до́брого язика́ (до́брий язи́к), жарт. Уміти доладно, влучно, переконливо, дотепно висловлюватися або багато говорити. — Або ми з тобою в голодний край, а не поміж людей йдемо? — не втрачав надії Прокопчук.— Говоріть. Гаразд, що язика маєте доброго (Григорій Тютюнник); — Намолов сім мішків…— пробурчав нарешті кооператор.— Язика доброго має,— сказав Дмитро (В. Підмогильний).

ма́ти до́брого язика́ (до́брий язи́к), жарт. Уміти доладно, влучно, переконливо, дотепно висловлюватися або багато говорити. — Або ми з тобою в голодний край, а не поміж людей йдемо? — не втрачав надії Прокопчук.— Говоріть. Гаразд, що язика маєте доброго (Григорій Тютюнник); — Намолов сім мішків…— пробурчав нарешті кооператор.— Язика доброго має,— сказав Дмитро (В. Підмогильний).

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах, на ка́рку і т. ін.). Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. — Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі,— сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); — Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут); Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів’єро, має голову на в’язах (Ю. Бедзик); [Ланкова:] Він за все наше господарство дбає... Тут добру треба голову мати на в’язах (В. Большак); Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде). ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка). ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер). ма́ти го́лови на плеча́х (про багатьох). Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов);

ма́ти до́вгого язика́ (до́вгий язи́к), зневажл. Не стримуватися у розмовах, говорити багато зайвого, розголошувати таємниці. [Золотницький:] Ти скажи спершу, чи довгого язика маєш? [Яким:] Як до чого. До таємниць — короткого (Б. Грінченко); — Вона ж лепетлива і сама ж таки рознесе по сусідах недобру славу про мене.. Нехай лепече язиком, коли довгий язик має (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти до́вгі ву́ха, жарт. Уміти дізнаватися, довідуватися про що-небудь маловідоме, приховуване, таємне і т. ін. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журіться (Леся Українка).

ма́ти до́вгі ру́ки. Привласнювати, брати чуже, зазіхати на чуже. Мав довгі руки, а тому й попав на лаву підсудних (З газети).

ма́ти до́вгого язика́ (до́вгий язи́к), зневажл. Не стримуватися у розмовах, говорити багато зайвого, розголошувати таємниці. [Золотницький:] Ти скажи спершу, чи довгого язика маєш? [Яким:] Як до чого. До таємниць — короткого (Б. Грінченко); — Вона ж лепетлива і сама ж таки рознесе по сусідах недобру славу про мене.. Нехай лепече язиком, коли довгий язик має (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти ру́ку, перев. де. Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т. ін. (перев. впливової, знаної людини). [Дід:] Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий); В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко); Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко); Але прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). — Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар). ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка). ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він [князь] підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім “случаю” [випадку] свою руку (І. Франко).

ма́ти ду́лю ([лиху́] тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

ма́ти ду́мку (га́дку). 1. яку, перев. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь зробити. — Не думайте, Антоне Дем’яновичу, що я зовсім не мала думки видати за вас Марусю. Борони Боже! (І.Нечуй-Левицький); — А не говорили вам, що мужики мають думку подушно ділити панську землю? — Ні, цього я не чув (М. Стельмах).

2. про кого—що, яку. Плекати які-небудь мрії, виношувати якісь плани, розмірковувати над чимсь і т. ін.; думати про когось, щось. Олександра Браніцька мала думку про народні школи й про банки для селян (І.Нечуй-Левицький); По синьому морю Лебідь поринає; Не простацьку Голка Думку собі має… (П. Куліш); — Робіть так, аби моїм дітям кривди не було, бо я маю таку гадку, що відси [звідси] я вже не годен вийти (В. Стефаник); А тут ніхто, навіть мої хлопці не знають, що я за гадку маю (І. Франко).

ма́ти ду́шу. Бути чуйним, доброзичливим, сердечним і т. ін. — Не гони,— кричить,— машину. Май же душу, не тряси! Не лети (С. Олійник).

ма́ти (чу́ти) жаль до кого, заст. Відчувати незадоволення ким-небудь; нарікати, ображатися, сердитися на когось. Схудла [дівка], мовчить і до батька жаль має. А він чим винен? (М. Коцюбинський); — Я чув жаль до себе, до вас, до матері (О. Кобилянська); Марта чула жаль до Антона: він її обдурив. Затаїв скарб, цінне щось, на що мала і вона право (М. Коцюбинський).

ма́ти за ду́рня (за ду́рника) кого. Не зважати на когось, не рахуватися з кимсь; вважати когось нерозумним. Роман як Роман, а в класі Романа всі за дурня мають. Догадується він, що є тут якась кривда, а яка саме— не зрозуміє, тільки на вчительку серце має (С. Васильченко); — Зібрався курс, хоче допомогти йому, а він ніби має нас усіх за дурників (Є. Гуцало).

ма́ти за ду́рня (за ду́рника) кого. Не зважати на когось, не рахуватися з кимсь; вважати когось нерозумним. Роман як Роман, а в класі Романа всі за дурня мають. Догадується він, що є тут якась кривда, а яка саме— не зрозуміє, тільки на вчительку серце має (С. Васильченко); — Зібрався курс, хоче допомогти йому, а він ніби має нас усіх за дурників (Є. Гуцало).

ма́ти за душе́ю що. 1. Володіти чимсь, якимсь багатством. — Чи має що за душею її [Мелашки] батько? — А чом же? Балаш, здається, людина з достатками (І. Нечуй-Левицький).

2. Думати, говорити, знати і т. ін. що-небудь. — Ви йому про це сказали? Так, я йому все виклав, що мав за душею (М. Ю. Тарновський); — Називаєш плетухою… Ну, називай, коли кращих слів за душею не маєш для мене (Є. Гуцало).

ма́ти за щось кого. Поважати, цінувати когось. Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович). ма́ти за ніщо́. Часом мають за ніщо, принижують і ображають саме кращих ті, що нічим самі не є, але дуже схильні до знущань над іншими (З газети).

ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що. 1. із сл. роки́, літа́, десятилі́ття і под. Прожити якусь частину життя. В цей час [1903 р.] Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру).

2. перев. зі сл. до́свід. Набути, здобути і т. ін. Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар); Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабикий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар).

ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що. 1. із сл. роки́, літа́, десятилі́ття і под. Прожити якусь частину життя. В цей час [1903 р.] Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру).

2. перев. зі сл. до́свід. Набути, здобути і т. ін. Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар); Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабикий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар).

ма́ти честь (ща́стя), з інфін. Уживається для вираження гордості за щось, задоволення від чогось; бути удостоєним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький); “Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим” (Ю. Яновський); Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни… (Ю. Яновський). ма́ти за честь. — Мав за честь бути присутнім на тому засіданні (З газети).

ма́ти за щось кого. Поважати, цінувати когось. Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович). ма́ти за ніщо́. Часом мають за ніщо, принижують і ображають саме кращих ті, що нічим самі не є, але дуже схильні до знущань над іншими (З газети).

ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); [Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан). ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); [Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки проти Назарка зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний).

ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); [Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан). ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); [Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки проти Назарка зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний).

ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); [Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан). ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); [Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки проти Назарка зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний).

ма́ти кам’яне́ (камі́нне) се́рце. Бути нечуйним, жорстоким, бездушним і т. ін. Камінне серце має чоловік — рідного батька за копійку продав би (М. Стельмах).

ма́ти кебе́ту, жарт. 1. Бути розумним, здібним, кмітливим і т. ін. Чи так, батьку-отамане? Чи гарно співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Т. Шевченко); Нічого не скажеш. Мав кебету (З журналу). ма́ти кебе́ту на пле́ча́х. — Вона [Маруся] його їднолітка [однолітка], панове. Пора кебету мати на плечах (Л. Костенко).

2. перев. до чого (заст. к чому). Уміти добре робити щось, розумітися на чомусь. Козак Мамай, сам до малювання маючи кебету, встиг визначити руку якогось великого й своєрідного живописця… (О. Ільченко); Хто мав к чому яку кебету, Такого той шукав бенкету, Всі веремію підняли (І. Котляревський); Якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш, якщо ні, то значить — “кебети не маю!” (Леся Українка); — Тепер він працює зоотехніком… Що ж, так тому й бути, коли має до того кебету (В. Вільний).

ма́ти кебе́ту, жарт. 1. Бути розумним, здібним, кмітливим і т. ін. Чи так, батьку-отамане? Чи гарно співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Т. Шевченко); Нічого не скажеш. Мав кебету (З журналу). ма́ти кебе́ту на пле́ча́х. — Вона [Маруся] його їднолітка [однолітка], панове. Пора кебету мати на плечах (Л. Костенко).

2. перев. до чого (заст. к чому). Уміти добре робити щось, розумітися на чомусь. Козак Мамай, сам до малювання маючи кебету, встиг визначити руку якогось великого й своєрідного живописця… (О. Ільченко); Хто мав к чому яку кебету, Такого той шукав бенкету, Всі веремію підняли (І. Котляревський); Якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш, якщо ні, то значить — “кебети не маю!” (Леся Українка); — Тепер він працює зоотехніком… Що ж, так тому й бути, коли має до того кебету (В. Вільний).

ма́ти [всі] кле́пки в голові́, жарт. Бути розумним, розсудливим і т. ін. [Перший старий ткач (увіходить):] От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами [ткачами] не піде (Леся Українка). ма́ти кле́пку в голові́. — Правда, дуже розумним я ніколи не був, але клепку в голові мав. (М. Полторацький).

ма́ти [всі] кле́пки в голові́, жарт. Бути розумним, розсудливим і т. ін. [Перший старий ткач (увіходить):] От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами [ткачами] не піде (Леся Українка). ма́ти кле́пку в голові́. — Правда, дуже розумним я ніколи не був, але клепку в голові мав. (М. Полторацький).

ма́ти ко́нтри з ким. Бути з ким-небудь у поганих стосунках. В консисторії був тоді Лев Кордасевич, який ще з давніших літ мав якісь контри з о. Квінтіліаном (І. Франко).

ма́ти шмато́к (ку́сень, кусо́к і т. ін.) хлі́ба. 1. Добувати засоби до існування, заробляти на прожиття. Схопивсь Мірошник, да [та] пізненько, Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок (Є. Гребінка); — Я б раділа, коли б мені трапилось таке місце, як у вас. Та, що казати, я дякую Богові, що маю собі певний шматок хліба (Леся Українка).

2. Жити, не відчуваючи значних нестатків. Вона бралась за будь-яку роботу, щоб хоч постійно кусень хліба мати (З газети).

ма́ти шмато́к (ку́сень, кусо́к і т. ін.) хлі́ба. 1. Добувати засоби до існування, заробляти на прожиття. Схопивсь Мірошник, да [та] пізненько, Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок (Є. Гребінка); — Я б раділа, коли б мені трапилось таке місце, як у вас. Та, що казати, я дякую Богові, що маю собі певний шматок хліба (Леся Українка).

2. Жити, не відчуваючи значних нестатків. Вона бралась за будь-яку роботу, щоб хоч постійно кусень хліба мати (З газети).

ма́ти свербля́чі (липкі́) ру́ки, жарт. Виявляти потяг до крадіжки; брати, привласнювати чуже. Не май рук сверблячих (Укр.. присл..); Надто липкі руки мали деякі можновладці, от і обікрали державу (З газети).

ма́ти ду́лю ([лиху́] тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко).

ма́ти мі́сце. Бути, траплятися і т. ін. — Мені з достовірних джерел відомо, з якою гідністю відстояли ви свою любов проти натиску декотрих ..чорнильних душ, які ще подекуди мають місце (О. Гончар); Це було здорово, хоч і мала місце окрема граматична помилка (А. Крижанівський); Знищення старих дерев, лісостанів, які не мають господарського значення, але дорогі нам, як пам’ятники природи, історії і культури, не повинно мати місця (З журналу).

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні [молоді люди] здебільшого не мають (З газети).

ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі, жарт. Бути неврівноваженим, вередливим і т.ін. Мама її трохи дженджурилася: емігрант, мовляв, бабій… Її мама взагалі мала мухи в носі (В. Бабляк).

ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі, жарт. Бути неврівноваженим, вередливим і т.ін. Мама її трохи дженджурилася: емігрант, мовляв, бабій… Її мама взагалі мала мухи в носі (В. Бабляк).

ма́ти на ду́мці (рідше на га́дці, на ми́слі, у ду́мці і т. ін.). 1. кого, що. Думати про кого-, що-небудь. З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці (І. Муратов); Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці (П. Чубинський); Він ще тоді добре втямив, .. що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі… (І.Нечуй-Левицький); // кого. Сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось. — Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його [нього] заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого? (І.Нечуй-Левицький); // що. Задумувати, замишляти що-небудь. — А може,.. знов має на думці недобрий замір, — тихо обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); Може, щось інше має на думці? Може, .. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки? (О. Гончар). ма́ється на ду́мці. Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці [Бастилії] повинні перейти у розпорядження повсталого міста (З журналу).

2. кого, що. Бути впевненим у чомусь, розуміти, усвідомлювати щось. Бурлаки стояли ні живі ні мертві.., і кожний мав на думці, що їх хитро дурять (І.Нечуй-Левицький).

3. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь робити, зробити. Соломія потихеньку сказала матері, що Роман має на думці її сватати (І.Нечуй-Левицький); — Значить, стріляти в полоненого ви не збиралися? — спитав [Андрій] уже примирливішим тоном.— На думці не мав! (Ю. Бедзик); Король [тривожився].., чи не має він [Єремія] часом на думці одбити його рід од польської корони і його самого скинути з престолу (І. Нечуй-Левицький).

ма́ти на горі́хи (на ри́бу) від кого і без додатка. Зазнавати неприємностей, кривди і т. ін. Незважаючи на статки, на високі показники, недавно заморозили найвищу нагороду [Богданові]. Тепер маєш на горіхи, не послухав молоду та зелену головиху, хотів і тут пальму першості… (В. Большак); // Бути вилаяним, покараним. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний (І. Микитенко).

ма́ти на ду́мці (рідше на га́дці, на ми́слі, у ду́мці і т. ін.). 1. кого, що. Думати про кого-, що-небудь. З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці (І. Муратов); Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці (П. Чубинський); Він ще тоді добре втямив, .. що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі… (І.Нечуй-Левицький); // кого. Сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось. — Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його [нього] заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого? (І.Нечуй-Левицький); // що. Задумувати, замишляти що-небудь. — А може,.. знов має на думці недобрий замір, — тихо обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); Може, щось інше має на думці? Може, .. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки? (О. Гончар). ма́ється на ду́мці. Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці [Бастилії] повинні перейти у розпорядження повсталого міста (З журналу).

2. кого, що. Бути впевненим у чомусь, розуміти, усвідомлювати щось. Бурлаки стояли ні живі ні мертві.., і кожний мав на думці, що їх хитро дурять (І.Нечуй-Левицький).

3. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь робити, зробити. Соломія потихеньку сказала матері, що Роман має на думці її сватати (І.Нечуй-Левицький); — Значить, стріляти в полоненого ви не збиралися? — спитав [Андрій] уже примирливішим тоном.— На думці не мав! (Ю. Бедзик); Король [тривожився].., чи не має він [Єремія] часом на думці одбити його рід од польської корони і його самого скинути з престолу (І. Нечуй-Левицький).

ма́ти на ду́мці (рідше на га́дці, на ми́слі, у ду́мці і т. ін.). 1. кого, що. Думати про кого-, що-небудь. З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці (І. Муратов); Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці (П. Чубинський); Він ще тоді добре втямив, .. що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі… (І.Нечуй-Левицький); // кого. Сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось. — Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його [нього] заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого? (І.Нечуй-Левицький); // що. Задумувати, замишляти що-небудь. — А може,.. знов має на думці недобрий замір, — тихо обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); Може, щось інше має на думці? Може, .. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки? (О. Гончар). ма́ється на ду́мці. Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці [Бастилії] повинні перейти у розпорядження повсталого міста (З журналу).

2. кого, що. Бути впевненим у чомусь, розуміти, усвідомлювати щось. Бурлаки стояли ні живі ні мертві.., і кожний мав на думці, що їх хитро дурять (І.Нечуй-Левицький).

3. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь робити, зробити. Соломія потихеньку сказала матері, що Роман має на думці її сватати (І.Нечуй-Левицький); — Значить, стріляти в полоненого ви не збиралися? — спитав [Андрій] уже примирливішим тоном.— На думці не мав! (Ю. Бедзик); Король [тривожився].., чи не має він [Єремія] часом на думці одбити його рід од польської корони і його самого скинути з престолу (І. Нечуй-Левицький).

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х). 1. кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось, зважати на когось, що-небудь. [Савич:] Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський); Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс); — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко).

2. кого, що. Думати про кого-, що-небудь перед висловлюванням. — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало); Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський). ма́ється на о́ці. Подібних пам’яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев’ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу).

3. кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Я його давно маю на оці, най [нехай] і то [те] знає (І. Франко); [Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький). є на о́ці. —Вже, певно, є на оці якась чорнявка? (Василь Шевчук).

4. що. Пам’ятати, не забувати, знати. Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко).

5. що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т. ін. — Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський).

6. з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба).

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х). 1. кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось, зважати на когось, що-небудь. [Савич:] Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський); Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс); — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко).

2. кого, що. Думати про кого-, що-небудь перед висловлюванням. — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало); Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський). ма́ється на о́ці. Подібних пам’яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев’ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу).

3. кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Я його давно маю на оці, най [нехай] і то [те] знає (І. Франко); [Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький). є на о́ці. —Вже, певно, є на оці якась чорнявка? (Василь Шевчук).

4. що. Пам’ятати, не забувати, знати. Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко).

5. що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т. ін. — Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський).

6. з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба).

ма́ти [собі́] на прикме́ті (на примі́ті). 1. кого. Виявляти інтерес, придивлятися до когось, виділяючи його серед інших. — Нехай Улас та Іван до тебе не чіпляються, бо для тебе маємо на прикметі когось кращого од тих двох лобурів (І.Нечуй-Левицький); — З нього був би неабиякий наводчик. Я мав його на прикметі (О. Гончар); — Не хочу я сватать Варки,— сказав Микола,— бо маю собі дівчину на приміті (І.Нечуй-Левицький).

2. кого. Спостерігати, стежити за ким-небудь, постійно пам’ятати про когось. Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем (І.Нечуй-Левицький); // Запідозрювати когось у чому-небудь. Кожний легінь, котрий кємкував [розумів], що його мають на приміті,— уже був насторожі (Г. Хоткевич); Килина так говорила, ніби когось і на приміті мала. Бо що там не плещи, а стіну ж таки повалив хтось (Є. Гуцало).

3. що. Не розголошуючи, думати про що-небудь, намічати щось. — Сидір собі мав на приміті ще один план (А. Хорунжий).

ма́ти [собі́] на прикме́ті (на примі́ті). 1. кого. Виявляти інтерес, придивлятися до когось, виділяючи його серед інших. — Нехай Улас та Іван до тебе не чіпляються, бо для тебе маємо на прикметі когось кращого од тих двох лобурів (І.Нечуй-Левицький); — З нього був би неабиякий наводчик. Я мав його на прикметі (О. Гончар); — Не хочу я сватать Варки,— сказав Микола,— бо маю собі дівчину на приміті (І.Нечуй-Левицький).

2. кого. Спостерігати, стежити за ким-небудь, постійно пам’ятати про когось. Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем (І.Нечуй-Левицький); // Запідозрювати когось у чому-небудь. Кожний легінь, котрий кємкував [розумів], що його мають на приміті,— уже був насторожі (Г. Хоткевич); Килина так говорила, ніби когось і на приміті мала. Бо що там не плещи, а стіну ж таки повалив хтось (Є. Гуцало).

3. що. Не розголошуючи, думати про що-небудь, намічати щось. — Сидір собі мав на приміті ще один план (А. Хорунжий).

ма́ти на горі́хи (на ри́бу) від кого і без додатка. Зазнавати неприємностей, кривди і т. ін. Незважаючи на статки, на високі показники, недавно заморозили найвищу нагороду [Богданові]. Тепер маєш на горіхи, не послухав молоду та зелену головиху, хотів і тут пальму першості… (В. Большак); // Бути вилаяним, покараним. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний (І. Микитенко).

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

ма́ти на ува́зі. 1. кого, що. Думати, знати про кого-, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні. — Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши “Наталку Полтавку”,— трудно сказати (Панас Мирний); “Закохана”,— каже він про неї. Певне, має на увазі її прогулянки із Степашком (О. Гончар); — Що ж там було? — запитав я, маючи на увазі міліцію.— Все з’ясували? (Є. Гуцало).

2. що. Говорити, намагаючись уточнити що-небудь. — Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін (О. Довженко); // Натякати на щось. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа..? (О. Гончар).

3. Зважати на що-небудь, враховувати щось. [Парвус:] Май на увазі: відступникам немає воріття (Леся Українка); Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (М. Рильський); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танком (О. Гончар). ма́ється на ува́зі. Педагогічне чуття — родич музичного слуху. В його основі завжди мається на увазі талант, покликання (З газети).

4. з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити що-небудь. — Можливо, інженер Синявін має на увазі скористатися деякими заощадженнями на дільницях (Іван Ле).

ма́ти [собі́] на умі́ що і без додатка. 1. Думати про щось, розмірковувати над чимсь, не виявляючи своїх думок, намірів. “І як-таки за такого ланця [Чіпку] та вийшла така багачка, як Галя?. Старі діди та баби все те собі на умі мали (Панас Мирний); “Мовчання — золото,— мав Григор на умі,— Тому й мовчать усі глухонімі…” (В. Симоненко).

2. Збиратися щось робити, замишляти що-небудь. “Мати зумисне втекла з гостинної.. Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?..” (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти своє́ на умі́. — Ти не про нас думай, ти своє май на умі (Ю. Бедзик); — Е-е, ні! Це тип хитрий і підступний. Скоріше він прикидається дурником. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив, а нишком мав своє на умі (П. Автомонов).

ма́ти не́руш у рука́х, діал., жарт. Брати, привласнювати чуже, виявляти потяг до крадіжки. — Як говориться, “мав неруш у руках”, любив потягнути все, що лежало без догляду (І. Франко).

ма́ти нюх, жарт. Добре орієнтуватися в будь-якій ситуації, в різних обставинах. — О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний).

ма́ти о́ко, перев. на що, до чого, рідше на кого. 1. Приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь. Особливо на дві речі мали вони око (І. Франко).

2. Бути здатним до чого-небудь, уміти робити щось. — Та я що… Я до всякої роботи маю око…— скромно сказав Марко Крутояр (А. Шиян).

3. Наглядати, стежити за ким-небудь, за чиїмись учинками. До міста доніс пан, що має на селі такого чоловіка, що громаду бунтує, та просив, щоби на нього жандарми мали око (Б. Лепкий).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко).

ма́ти під собо́ю ґрунт. Бути зумовленим, виправданим чим-небудь; пояснюватися чимсь. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (А. Хижняк); [Джаліл:] Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник… Розпорядження директора не має під собою ґрунту (Л. Первомайський).

ма́ти пле́чі, перев. де. Бути під чиїмсь захистом, протекцією, спиратися у житті, в своїх діях на чиюсь підтримку. Мошко має всюди плечі (І. Франко); На жаль, не мала вона в родині дужих плечей, які були б і опорою, і надією, і розрадою (З журналу).

ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х, зневажл. Бути нерозумним, нерозсудливим і т. ін. — Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! — бунтувався професор.— На твоєму [бандитовому] боці сила, на моєму — правда. Сила розвіється, а правда — ніколи! (О. Гончар).

ма́ти пристрі́ляне о́ко. Розбиратися в чомусь, бути досвідченим, обізнаним. Незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне,— такого не обдуриш (О. Гончар).

ма́ти раху́нки з ким, які. Бути в поганих стосунках, у неладах і т. ін. з ким-небудь. Мундзьо.. говорив до Шарлоти довго, а притім бив кулаком об кулак, буцім грозив їй бійкою. Певне, мав з нею якісь домашні рахунки (Л. Мартович).

ма́ти ра́цію (сенс). 1. Правильно, слушно вважати, думати, говорити. — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад (О. Довженко); — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Шовкопляс); — Шевченко має рацію,— cказав Гулак.— Найбільше зло — кріпаччина, і бити треба в неї (Василь Шевчук); — Маєш рацію, дитино. Але ніхто з вас не винен, бо має рацію й учитель,— він навчає за шкільною граматикою, і не він винен, що та шкутильгає на всі чотири (Рідна мова); — Літератор має сенс, але це суть не його справи,— подумав і ще раз підкреслив (Н. Рибак).

2. Виявлятися слушним, правильним; бути обґрунтованим, переконливим (про думку, слова і т. ін.). Ваша догадка має рацію, і я раджу вам піти шляхом, відзначеним мною на карті (Н. Рибак). ма́ти цілкови́ту ра́цію. Ціолковський мав цілковиту рацію, коли висловив думку про майбутнє підкорення людиною навколосонячного простору (З журналу); Її міркування мали цілковиту рацію. Вона так щиро і з таким чуттям лаяла Діденка.., що я не міг їй не повірити (Ю. Яновський).

ма́ти ро́зум [у голові́]. Бути кмітливим, розумним, розважливим і т. ін. Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай (Л. Глібов); — Я не сказав би, — кохати не заборониш… Але ж батьки повинні мати розум у голові — то річ інша (Ю. Яновський); // Не робити необдуманих вчинків. Дорога кепська: чи саньми, чи возом — не розбереш. Подекуди й човном Не вадило б… Розумні — майте розум, Сидіть удома (М. Рильський).

ма́ти ро́зум [у голові́]. Бути кмітливим, розумним, розважливим і т. ін. Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай (Л. Глібов); — Я не сказав би, — кохати не заборониш… Але ж батьки повинні мати розум у голові — то річ інша (Ю. Яновський); // Не робити необдуманих вчинків. Дорога кепська: чи саньми, чи возом — не розбереш. Подекуди й човном Не вадило б… Розумні — майте розум, Сидіть удома (М. Рильський).

ма́ти ру́ку, перев. де. Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т. ін. (перев. впливової, знаної людини). [Дід:] Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий); В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко); Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко); Але прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). — Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар). ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка). ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він [князь] підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім “случаю” [випадку] свою руку (І. Франко).

ма́ти свербля́чі (липкі́) ру́ки, жарт. Виявляти потяг до крадіжки; брати, привласнювати чуже. Не май рук сверблячих (Укр.. присл..); Надто липкі руки мали деякі можновладці, от і обікрали державу (З газети).

ма́ти верх над ким — чим, рідше в чому. Бути головним у чомусь; керувати. Щоб на Крутогорі хтось верх мав над ними або хтось прогнав їх звідси,— та ви що, з кого смієтесь? (М. Ю. Тарновський). ма́ти свій верх. Невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху, бажаючи мати у всім і все свій верх у хаті (І. Франко).

ма́ти свій ро́зум [у голові́]. 1. Діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших. Людей питай, а свій розум май (М. Номис); [Робітник:] Ти гадаєш, небоже, що то мала робота — сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде [кожне] свій розум має (І. Франко).

2. для чого і без додатка.Приймати самостійно рішення, вважаючи їх правильними. Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти свій ро́зум [у голові́]. 1. Діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших. Людей питай, а свій розум май (М. Номис); [Робітник:] Ти гадаєш, небоже, що то мала робота — сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде [кожне] свій розум має (І. Франко).

2. для чого і без додатка.Приймати самостійно рішення, вважаючи їх правильними. Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти своє́ обли́ччя (лице́). Відрізнятися від інших людей, подібних предметів, явищ і т. ін.; бути оригінальним. Сувенір, присвячений українському селу та сільській місцевості, має своє обличчя (З газети).

ма́ти [собі́] на умі́ що і без додатка. 1. Думати про щось, розмірковувати над чимсь, не виявляючи своїх думок, намірів. “І як-таки за такого ланця [Чіпку] та вийшла така багачка, як Галя?. Старі діди та баби все те собі на умі мали (Панас Мирний); “Мовчання — золото,— мав Григор на умі,— Тому й мовчать усі глухонімі…” (В. Симоненко).

2. Збиратися щось робити, замишляти що-небудь. “Мати зумисне втекла з гостинної.. Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?..” (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти своє́ на умі́. — Ти не про нас думай, ти своє май на умі (Ю. Бедзик); — Е-е, ні! Це тип хитрий і підступний. Скоріше він прикидається дурником. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив, а нишком мав своє на умі (П. Автомонов).

ма́ти своє́ обли́ччя (лице́). Відрізнятися від інших людей, подібних предметів, явищ і т. ін.; бути оригінальним. Сувенір, присвячений українському селу та сільській місцевості, має своє обличчя (З газети).

ма́ти своє́ о́ко, перев. де. Бути обізнаним з чимсь, поінформованим про щось, постійно дістаючи відомості від кого-небудь. Всюди мали [молоді] своє око й критикували, не зважаючи на чини й посади (В. Собко).

ма́ти ру́ку, перев. де. Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т. ін. (перев. впливової, знаної людини). [Дід:] Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий); В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко); Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко); Але прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). — Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар). ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка). ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він [князь] підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім “случаю” [випадку] свою руку (І. Франко).

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський).

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський).

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський).

ма́ти ра́цію (сенс). 1. Правильно, слушно вважати, думати, говорити. — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад (О. Довженко); — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Шовкопляс); — Шевченко має рацію,— cказав Гулак.— Найбільше зло — кріпаччина, і бити треба в неї (Василь Шевчук); — Маєш рацію, дитино. Але ніхто з вас не винен, бо має рацію й учитель,— він навчає за шкільною граматикою, і не він винен, що та шкутильгає на всі чотири (Рідна мова); — Літератор має сенс, але це суть не його справи,— подумав і ще раз підкреслив (Н. Рибак).

2. Виявлятися слушним, правильним; бути обґрунтованим, переконливим (про думку, слова і т. ін.). Ваша догадка має рацію, і я раджу вам піти шляхом, відзначеним мною на карті (Н. Рибак). ма́ти цілкови́ту ра́цію. Ціолковський мав цілковиту рацію, коли висловив думку про майбутнє підкорення людиною навколосонячного простору (З журналу); Її міркування мали цілковиту рацію. Вона так щиро і з таким чуттям лаяла Діденка.., що я не міг їй не повірити (Ю. Яновський).

ма́ти се́рце. 1. Бути чуйним, добрим, доброзичливим, порядним і т. ін. Я винен в тім лише, що серце, серце мав (М. Зеров). ма́ти хоч тро́хи се́рця. Коли б, коли б ви мали, голуби, хоч трохи серця — ви б його на крила взяли до себе і перенесли на Україну (В. Стус).

2. на кого—що. Бути незадоволеним ким-, чим-небудь. Козаки давно вже серце на султана мали за татар: скільки того ясиру перетягали бусурмани (П. Панч); // Ображатися, гніватися, сердитися на кого-небудь. — Оце, сусідо, маю на вас серце,— скаржиться жартом Петриха моїй матері (С. Васильченко); — Я б на того приймака не мала серця, якби ж то людина. Ніколи тверезий не приходить (Є. Гуцало); — Ти не май серця на матір.. Вона має право гримати на тебе, вона тебе виховала (Є. Куртяк); Хоч бувало й обзивав мене.., а я на нього серця не мав (І. Муратов).

ма́ти се́рце з пе́рцем. Бути запальним, гострим, дотепним і т. ін. — Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем,— сказав Карпо (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

ма́ти сини́цю в жме́ні, жарт. Задовольнятися тим, що є; не претендувати на щось більше. За синіми птахами ніхто не гнався — гадаєте, лише я волів синицю в жмені мати? (В. Дрозд).

ма́ти сла́бість (слаби́нку, сла́бкість і т. ін.) до кого—чого, жарт. Захоплюватися ким-, чим-небудь, не бути байдужим до когось, до чогось; любити когось, щось. У кожного свої пристрасті, свої дивацтва: один збирає марки, другий монети, третій колекціонує листівки. Твердохліб же мав слабість до снопів (І. Цюпа); Мав слабинку [чоловік] до різних красивих і чимось незвичайних речей, здебільшого дрібничок (П. Козланюк); Мав слабкість до представниць жіночої статі. Таки мав (З журналу).

ма́ти сла́бість (слаби́нку, сла́бкість і т. ін.) до кого—чого, жарт. Захоплюватися ким-, чим-небудь, не бути байдужим до когось, до чогось; любити когось, щось. У кожного свої пристрасті, свої дивацтва: один збирає марки, другий монети, третій колекціонує листівки. Твердохліб же мав слабість до снопів (І. Цюпа); Мав слабинку [чоловік] до різних красивих і чимось незвичайних речей, здебільшого дрібничок (П. Козланюк); Мав слабкість до представниць жіночої статі. Таки мав (З журналу).

ма́ти сла́бість (слаби́нку, сла́бкість і т. ін.) до кого—чого, жарт. Захоплюватися ким-, чим-небудь, не бути байдужим до когось, до чогось; любити когось, щось. У кожного свої пристрасті, свої дивацтва: один збирає марки, другий монети, третій колекціонує листівки. Твердохліб же мав слабість до снопів (І. Цюпа); Мав слабинку [чоловік] до різних красивих і чимось незвичайних речей, здебільшого дрібничок (П. Козланюк); Мав слабкість до представниць жіночої статі. Таки мав (З журналу).

ма́ти сла́ву. 1. Бути широковідомим, популярним. [Руфін:] Видно, любий тестю, що ти давно вже в Римі не бував, а то ти б знав, хто має славу в Римі (Леся Українка).

2. кого, яку. Вважатися ким-небудь. Мав [Владко] славу дуже забавного [дотепного] оповідача (І. Франко); Цей молодик має славу талановитого науковця. Але слава та — скоростигла і роздута (Ю. Шовкопляс).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко).

ма́ти [собі́] на прикме́ті (на примі́ті). 1. кого. Виявляти інтерес, придивлятися до когось, виділяючи його серед інших. — Нехай Улас та Іван до тебе не чіпляються, бо для тебе маємо на прикметі когось кращого од тих двох лобурів (І.Нечуй-Левицький); — З нього був би неабиякий наводчик. Я мав його на прикметі (О. Гончар); — Не хочу я сватать Варки,— сказав Микола,— бо маю собі дівчину на приміті (І.Нечуй-Левицький).

2. кого. Спостерігати, стежити за ким-небудь, постійно пам’ятати про когось. Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем (І.Нечуй-Левицький); // Запідозрювати когось у чому-небудь. Кожний легінь, котрий кємкував [розумів], що його мають на приміті,— уже був насторожі (Г. Хоткевич); Килина так говорила, ніби когось і на приміті мала. Бо що там не плещи, а стіну ж таки повалив хтось (Є. Гуцало).

3. що. Не розголошуючи, думати про що-небудь, намічати щось. — Сидір собі мав на приміті ще один план (А. Хорунжий).

ма́ти [собі́] на прикме́ті (на примі́ті). 1. кого. Виявляти інтерес, придивлятися до когось, виділяючи його серед інших. — Нехай Улас та Іван до тебе не чіпляються, бо для тебе маємо на прикметі когось кращого од тих двох лобурів (І.Нечуй-Левицький); — З нього був би неабиякий наводчик. Я мав його на прикметі (О. Гончар); — Не хочу я сватать Варки,— сказав Микола,— бо маю собі дівчину на приміті (І.Нечуй-Левицький).

2. кого. Спостерігати, стежити за ким-небудь, постійно пам’ятати про когось. Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем (І.Нечуй-Левицький); // Запідозрювати когось у чому-небудь. Кожний легінь, котрий кємкував [розумів], що його мають на приміті,— уже був насторожі (Г. Хоткевич); Килина так говорила, ніби когось і на приміті мала. Бо що там не плещи, а стіну ж таки повалив хтось (Є. Гуцало).

3. що. Не розголошуючи, думати про що-небудь, намічати щось. — Сидір собі мав на приміті ще один план (А. Хорунжий).

ма́ти [собі́] на умі́ що і без додатка. 1. Думати про щось, розмірковувати над чимсь, не виявляючи своїх думок, намірів. “І як-таки за такого ланця [Чіпку] та вийшла така багачка, як Галя?. Старі діди та баби все те собі на умі мали (Панас Мирний); “Мовчання — золото,— мав Григор на умі,— Тому й мовчать усі глухонімі…” (В. Симоненко).

2. Збиратися щось робити, замишляти що-небудь. “Мати зумисне втекла з гостинної.. Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?..” (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти своє́ на умі́. — Ти не про нас думай, ти своє май на умі (Ю. Бедзик); — Е-е, ні! Це тип хитрий і підступний. Скоріше він прикидається дурником. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив, а нишком мав своє на умі (П. Автомонов).

ма́ти спи́чку в но́сі, жарт. Бути тямущим, кмітливим, розсудливим. — Еге, Дмитре, видать, що мати тебе в голову не била, маєш спичку в носі (Є. Гуцало).

ма́ти спра́ву (ді́ло). 1. з ким—чим. Вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв’язки з кимсь, з чимсь. — Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося,— хитро підморгнув Гнат (В. Кучер); Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав на увагу [він] не людей, з котрими буде мати діло, а полонину (Г. Хоткевич); Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого, .. з яким мають діло тільки його приятелі (В. Винниченко); — От ще новина: я вже не маю ніякого діла з “Дзвінком” (Леся Українка); // з ким. Зустрічатися, стикатися з ким-небудь. Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів’яв під твердим поглядом дівчини (Д. Ткач); — Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі (О. Гончар); Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба (В. Гжицький); Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності (Василь Шевчук).

2. з чим, рідше з ким. Займатися чим-, ким-небудь. — Чиє? — ..голосно запитав Хома, хоч добре знав, з чиїми речами має справу (О. Гончар); — Я з мисливськими [собаками] мало справ мав...У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); В літературній практиці завжди маємо справу з певним романом — історичним, філософським, родинно-побутовим і т. д. (З журналу); // Користуватися чимсь. Ми тепер не маєм діла з тими каганцями: світло яснеє палає сонечком над нами (Коломийки).

ма́ти страх [на душі́]. Відчувати тривогу, неспокій; хвилюватися, переживати. — Люди добрі! Питав тут Дмитро, хто має страх на душі. Я маю страх на душі. Ну, куди я з оцією ґирлиґою та проти їхніх дредноутів? (О. Гончар); // перед ким—чим. Боятися, побоюватися кого-, чого-небудь. Пестив жінку, а зрідка й дітей, щоб не розбалувались та мали страх перед батьком (М. Стельмах).

ма́ти страх [на душі́]. Відчувати тривогу, неспокій; хвилюватися, переживати. — Люди добрі! Питав тут Дмитро, хто має страх на душі. Я маю страх на душі. Ну, куди я з оцією ґирлиґою та проти їхніх дредноутів? (О. Гончар); // перед ким—чим. Боятися, побоюватися кого-, чого-небудь. Пестив жінку, а зрідка й дітей, щоб не розбалувались та мали страх перед батьком (М. Стельмах).

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні [молоді люди] здебільшого не мають (З газети).

ма́ти ду́лю ([лиху́] тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

ма́ти тя́му (тя́мку) [в голові́]. 1. Бути розумним, здібним, розсудливим. — Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити,— крикнув Єремія й вхопив у руки шапку (І. Нечуй-Левицький).

2. до чого. Розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь. Має тяму до римарства (Сл. Б. Грінченка).

ма́ти тя́му (тя́мку) [в голові́]. 1. Бути розумним, здібним, розсудливим. — Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити,— крикнув Єремія й вхопив у руки шапку (І. Нечуй-Левицький).

2. до чого. Розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь. Має тяму до римарства (Сл. Б. Грінченка).

ма́ти тя́му (тя́мку) [в голові́]. 1. Бути розумним, здібним, розсудливим. — Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити,— крикнув Єремія й вхопив у руки шапку (І. Нечуй-Левицький).

2. до чого. Розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь. Має тяму до римарства (Сл. Б. Грінченка).

ма́ти тя́му (тя́мку) [в голові́]. 1. Бути розумним, здібним, розсудливим. — Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити,— крикнув Єремія й вхопив у руки шапку (І. Нечуй-Левицький).

2. до чого. Розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь. Має тяму до римарства (Сл. Б. Грінченка).

ма́ти на ду́мці (рідше на га́дці, на ми́слі, у ду́мці і т. ін.). 1. кого, що. Думати про кого-, що-небудь. З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці (І. Муратов); Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці (П. Чубинський); Він ще тоді добре втямив, .. що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі… (І.Нечуй-Левицький); // кого. Сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось. — Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його [нього] заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого? (І.Нечуй-Левицький); // що. Задумувати, замишляти що-небудь. — А може,.. знов має на думці недобрий замір, — тихо обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); Може, щось інше має на думці? Може, .. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки? (О. Гончар). ма́ється на ду́мці. Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці [Бастилії] повинні перейти у розпорядження повсталого міста (З журналу).

2. кого, що. Бути впевненим у чомусь, розуміти, усвідомлювати щось. Бурлаки стояли ні живі ні мертві.., і кожний мав на думці, що їх хитро дурять (І.Нечуй-Левицький).

3. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь робити, зробити. Соломія потихеньку сказала матері, що Роман має на думці її сватати (І.Нечуй-Левицький); — Значить, стріляти в полоненого ви не збиралися? — спитав [Андрій] уже примирливішим тоном.— На думці не мав! (Ю. Бедзик); Король [тривожився].., чи не має він [Єремія] часом на думці одбити його рід од польської корони і його самого скинути з престолу (І. Нечуй-Левицький).

ма́ти у рука́х що. 1. перев. зі сл. ремесло, спеціа́льність і т. ін. Бути фахівцем у чомусь. Не один хотів би мати у руках таке ремесло, як я тепер маю (Л. Мартович).

2. Розпоряджатися, володіти, керувати чим-небудь. Мав у руках великі капітали, та вкласти їх нікуди не встиг (З журналу). ма́ти в руці́. За величнії оди Король сам співцям видавав нагороди, Він долю їх мав у руці (Леся Українка).

ма́ти ха́ле́пу. Зазнати неприємностей. — Не послухав ти мене, от і маєш халепу (А. Хорунжий); Далі чумак каже погоничеві: “Вимий казан. Та гляди, не вишкрібай решток з казана на дні, бо матимеш халепу” (І. Цюпа).

ма́ти [вели́кий] хист до чого. Уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний); [Настя:] На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. [Хома:] Еге... Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як... (І. Карпенко-Карий).

ма́ти се́рце. 1. Бути чуйним, добрим, доброзичливим, порядним і т. ін. Я винен в тім лише, що серце, серце мав (М. Зеров). ма́ти хоч тро́хи се́рця. Коли б, коли б ви мали, голуби, хоч трохи серця — ви б його на крила взяли до себе і перенесли на Україну (В. Стус).

2. на кого—що. Бути незадоволеним ким-, чим-небудь. Козаки давно вже серце на султана мали за татар: скільки того ясиру перетягали бусурмани (П. Панч); // Ображатися, гніватися, сердитися на кого-небудь. — Оце, сусідо, маю на вас серце,— скаржиться жартом Петриха моїй матері (С. Васильченко); — Я б на того приймака не мала серця, якби ж то людина. Ніколи тверезий не приходить (Є. Гуцало); — Ти не май серця на матір.. Вона має право гримати на тебе, вона тебе виховала (Є. Куртяк); Хоч бувало й обзивав мене.., а я на нього серця не мав (І. Муратов).

ма́ти храп, фам. 1. на кого. Сердитися, злоститися на когось. Каже, же [що] на нього отаман має храп (Сл. Б. Грінченка); Тільки краєм ока я його [майстра] бачив, а одразу ж зненавидів так, що, мабуть, і сам мій батько не мав на нього такий храп, як я тоді (Б. Антоненко-Давидович).

2. на кого—що. Зазіхати на кого-, що-небудь, намагатися заволодіти чимсь. Він мав храп на той лісок (З журналу).

ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці). Бути справедливим, милосердним, порядним, доброзичливим і т. ін. — Коли ваша ласка, обминули б, може,— болісно вговоряла стара.— Христа в душі не маєте? — знову допитувалася (Іван Ле); Від хати до хати пішов поголос: полковник людина добра, має Христа в серці. Другий би по світу з торбою пустив, а він, гляди, гроші ще дав, землю повернув (Н. Рибак).

ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці). Бути справедливим, милосердним, порядним, доброзичливим і т. ін. — Коли ваша ласка, обминули б, може,— болісно вговоряла стара.— Христа в душі не маєте? — знову допитувалася (Іван Ле); Від хати до хати пішов поголос: полковник людина добра, має Христа в серці. Другий би по світу з торбою пустив, а він, гляди, гроші ще дав, землю повернув (Н. Рибак).

ма́ти ра́цію (сенс). 1. Правильно, слушно вважати, думати, говорити. — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад (О. Довженко); — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Шовкопляс); — Шевченко має рацію,— cказав Гулак.— Найбільше зло — кріпаччина, і бити треба в неї (Василь Шевчук); — Маєш рацію, дитино. Але ніхто з вас не винен, бо має рацію й учитель,— він навчає за шкільною граматикою, і не він винен, що та шкутильгає на всі чотири (Рідна мова); — Літератор має сенс, але це суть не його справи,— подумав і ще раз підкреслив (Н. Рибак).

2. Виявлятися слушним, правильним; бути обґрунтованим, переконливим (про думку, слова і т. ін.). Ваша догадка має рацію, і я раджу вам піти шляхом, відзначеним мною на карті (Н. Рибак). ма́ти цілкови́ту ра́цію. Ціолковський мав цілковиту рацію, коли висловив думку про майбутнє підкорення людиною навколосонячного простору (З журналу); Її міркування мали цілковиту рацію. Вона так щиро і з таким чуттям лаяла Діденка.., що я не міг їй не повірити (Ю. Яновський).

ма́ти честь (ща́стя), з інфін. Уживається для вираження гордості за щось, задоволення від чогось; бути удостоєним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький); “Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим” (Ю. Яновський); Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни… (Ю. Яновський). ма́ти за честь. — Мав за честь бути присутнім на тому засіданні (З газети).

ма́ти шмато́к (ку́сень, кусо́к і т. ін.) хлі́ба. 1. Добувати засоби до існування, заробляти на прожиття. Схопивсь Мірошник, да [та] пізненько, Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок (Є. Гребінка); — Я б раділа, коли б мені трапилось таке місце, як у вас. Та, що казати, я дякую Богові, що маю собі певний шматок хліба (Леся Українка).

2. Жити, не відчуваючи значних нестатків. Вона бралась за будь-яку роботу, щоб хоч постійно кусень хліба мати (З газети).

ма́ти честь (ща́стя), з інфін. Уживається для вираження гордості за щось, задоволення від чогось; бути удостоєним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький); “Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим” (Ю. Яновський); Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни… (Ю. Яновський). ма́ти за честь. — Мав за честь бути присутнім на тому засіданні (З газети).

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний).

2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар); Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний); В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч).

3. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний); Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький); // Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті, ніж такому (Панас Мирний).

не ма́ти [ні (ані́)] найме́ншого розумі́ння про що. Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь; нічого не знати про щось. [Енн:] Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти царя́ в голові́, жарт., зневажл. Допускати невиправдані вчинки; діяти нерозумно, несерйозно і т. ін. Царя в голові, як мовиться, не мають, а туди ж, керувати (З газети). не ма́ти Бо́га в животі́, а царя́ в голові́. — Хай тільки [пан] одбере… Я йому такого пущу півня!..— грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився.— Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові? (Панас Мирний).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти [нія́кого] ви́ходу. Бути в дуже скрутному становищі. Не маючи ніякого виходу, жінка звернулась до незнайомих людей із проханням допомогти їй (З журналу).

не ма́ти відбо́ю від кого—чого. Часто, багато разів бути, ставати об’єктом яких-небудь дій, домагань і т. ін. Йон не мав одбою од настирливих людей: вони.. вкладали йому всі поголоски, що котилися по кутку про його дочку (М. Коцюбинський); Не дивно, що Катря не мала одбою од улесливих речей та здивованих очей (Панас Мирний); Від женихів [молоді лаборантки] не мали відбою (З журналу).

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

не ма́ти гара́зду в голові́. Робити невиправдані вчинки; бути нерозумними, несерйозними. Тому занесли до хати, а юрба вийшла за ворота і почала судити по-своєму. — Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові (В. Стефаник).

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником [двадцятип’ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником [двадцятип’ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаний); Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський). не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети).

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаний); Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський). не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети).

не ма́ти [нія́кого] ді́ла до кого—чого. Не цікавитися ким-, чим-небудь. Часом батьки не мають ніякого діла до того, чим займаються у вільний час їхні діти (З газети).

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаний); Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський). не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети).

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаний); Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський). не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети).

не ма́ти душі́. Бути непорядним, недоброзичливим, жорстоким і т. ін. Гей, а хто в кохання грає, Той приносить людям зло, Той душі, мабуть, не має (С. Воскрекасенко). нічо́го не ма́ти за душе́ю. Байдужий чиновник, холодна й пуста істота, яка нічого не має за душею (О. Полторацький).

не ма́ти життя́. 1. від кого, через кого—що і без додатка. Жити неспокійно, нервувати, зазнаючи великих неприємностей від когось, від чогось не бути спокійний. На Щуку хтось бомагу [бумагу] в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав (Л. Глібов).

2. без кого—чого. Тяжко переживати відсутність кого-, чого-небудь. Не мали вони життя без дітей, без щоденних батьківських клопотів (З газети).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

не ма́ти [і] за Бо́же пошиття́ кого, зневажл. Вважати когось ні на що не здатним; зневажати. Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого [якого] він не мав і за Боже пошиття, знищив усі його заміри (М. Коцюбинський); Спогорда дивився на оточення, декого не мав і за Боже пошиття, як мовиться (З газети).

не ма́ти [і] за Бо́же пошиття́ кого, зневажл. Вважати когось ні на що не здатним; зневажати. Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого [якого] він не мав і за Боже пошиття, знищив усі його заміри (М. Коцюбинський); Спогорда дивився на оточення, декого не мав і за Боже пошиття, як мовиться (З газети).

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником [двадцятип’ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником [двадцятип’ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

не ма́ти ні кінця́ ні кра́ю (кінця́-кра́ю). Бути довгим, великим, тривалим, безконечним і т. ін. Карнавал не мав ні кінця ні краю. Радість не визнає часу. Вона сміливо і щедро витрачає його, бо знає, що час — найдешевша річ на світі, дається зовсім даром (П. Загребельний); Вузенька стежка, що вела до сусіднього села, пролягала між високим житом, вилася понад обміжками й, здавалося, кінця-краю не мала (Л. Яновська); — Я степовик, і моя стихія — вільний рух по відстані, що не має кінця-краю (Т. Масенко).

не ма́ти [одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)] кле́пки [в голові́], жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

не ма́ти [одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)] кле́пки [в голові́], жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником [двадцятип’ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаний); Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський). не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети).

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаний); Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський). не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

не ма́ти [ні (ані́)] найме́ншого розумі́ння про що. Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь; нічого не знати про щось. [Енн:] Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко).

не ма́ти ні кінця́ ні кра́ю (кінця́-кра́ю). Бути довгим, великим, тривалим, безконечним і т. ін. Карнавал не мав ні кінця ні краю. Радість не визнає часу. Вона сміливо і щедро витрачає його, бо знає, що час — найдешевша річ на світі, дається зовсім даром (П. Загребельний); Вузенька стежка, що вела до сусіднього села, пролягала між високим житом, вилася понад обміжками й, здавалося, кінця-краю не мала (Л. Яновська); — Я степовик, і моя стихія — вільний рух по відстані, що не має кінця-краю (Т. Масенко).

не ма́ти [ні (ані́)] найме́ншого розумі́ння про що. Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь; нічого не знати про щось. [Енн:] Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко).

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником [двадцятип’ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

не ма́ти нічо́го про́ти кого, чого і без додатка. Бути згодним з ким-, чим-небудь; не заперечувати чогось. Я не маю і не матиму нічого проти Вашого заміру пустити в люди “Серед степів”.. в збірникові (Панас Мирний);  — То ви ж не проти? — Зрозумійте, я не маю нічого проти наших суперсучасних рок-груп, чи то пак “гуртів”. Кожному своє (З газети).

не ма́ти [нія́кого] ви́ходу. Бути в дуже скрутному становищі. Не маючи ніякого виходу, жінка звернулась до незнайомих людей із проханням допомогти їй (З журналу).

не ма́ти [нія́кого] ді́ла до кого—чого. Не цікавитися ким-, чим-небудь. Часом батьки не мають ніякого діла до того, чим займаються у вільний час їхні діти (З газети).

не ма́ти [одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)] кле́пки [в голові́], жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

не ма́ти [одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)] кле́пки [в голові́], жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

не ма́ти (не зна́ти) просві́тку. 1. перев. за ким—чим. Бути постійно зайнятим чим-, ким-небудь, заклопотаним. Варвара не мала просвітку за дітьми, сім’я зав’язала їй світ (К. Гордієнко); То він — Гнат — нероба, він, що так тяжко працював у своїм житті, що за роботою не знав просвітку! (М. Коцюбинський).

2. Бути позбавленим спокійного життя, душевного спокою; переживати, страждати. Все життя не мали [горяни] просвітку. Думалось: ось-ось стане спокійніше і легше. Та де там (З газети).

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

не ма́ти се́рця. 1. Бути жорстоким, непорядним і т. ін. — Серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний).

2. до кого—чого. Не ображатися на когось; бути байдужим до когось, до чогось. Хоч бувало й обзивав мене пан Казимир “дурним бидлом”, а я на нього серця не мав (І. Муратов); Вона [Кобринська], певно, сердиться на мене за те, що я ухилялася від бібліотеки сеї [цієї], але щось я не маю серця до сього видання, і така се вже вузенька річечка, сі жіночі видання (Леся Українка).

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бних), перев. де. Виділятися за якимись показниками; бути найкращим, найбільшим і т. ін. з-поміж усіх інших. [Гелен:] Я рівного собі не маю тут з-поміж усіх владарів і героїв (Леся Українка); Слухаючи Хому, можна було подумати, що цей гвардійський стрілецький полк .. не має собі взагалі ніде рівного. Виходило так, що складається він всуціль з виняткових людей, з добірних героїв-богатирів (О. Гончар); За кількістю видань і тиражами Біблія не має собі рівних у світі (З журналу); А ось щодо верб, що ними уквітчане Бабине, то вони не мають собі подібних ніде в світі (П. Інгульський).

не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бних), перев. де. Виділятися за якимись показниками; бути найкращим, найбільшим і т. ін. з-поміж усіх інших. [Гелен:] Я рівного собі не маю тут з-поміж усіх владарів і героїв (Леся Українка); Слухаючи Хому, можна було подумати, що цей гвардійський стрілецький полк .. не має собі взагалі ніде рівного. Виходило так, що складається він всуціль з виняткових людей, з добірних героїв-богатирів (О. Гончар); За кількістю видань і тиражами Біблія не має собі рівних у світі (З журналу); А ось щодо верб, що ними уквітчане Бабине, то вони не мають собі подібних ніде в світі (П. Інгульський).

не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бних), перев. де. Виділятися за якимись показниками; бути найкращим, найбільшим і т. ін. з-поміж усіх інших. [Гелен:] Я рівного собі не маю тут з-поміж усіх владарів і героїв (Леся Українка); Слухаючи Хому, можна було подумати, що цей гвардійський стрілецький полк .. не має собі взагалі ніде рівного. Виходило так, що складається він всуціль з виняткових людей, з добірних героїв-богатирів (О. Гончар); За кількістю видань і тиражами Біблія не має собі рівних у світі (З журналу); А ось щодо верб, що ними уквітчане Бабине, то вони не мають собі подібних ніде в світі (П. Інгульський).

не ма́ти спо́ко́ю від кого—чого і без додатка. Постійно перебувати в стані тривоги, напруження і т. ін.; переживати. Маланка не мала спокою. Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям, укупі з ним розростались (М. Коцюбинський).

не ма́ти [одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)] кле́пки [в голові́], жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

не ма́ти [одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)] кле́пки [в голові́], жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

не ма́ти (не зна́ти) упи́ну. Бути нестримним у вияві чого-небудь, в якихось діях; не можна зупинити когось, чогось. Розходившися, Олдрідж, як дитина, вже не мав упину (О. Ільченко); Людська радість сильніша за повідь. Вона не знає упину (С. Чорнобривець).

не ма́ти усі́х до́ма, жарт. Нерозумно себе поводити, бути дурнуватим. У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

не ма́ти царя́ в голові́, жарт., зневажл. Допускати невиправдані вчинки; діяти нерозумно, несерйозно і т. ін. Царя в голові, як мовиться, не мають, а туди ж, керувати (З газети). не ма́ти Бо́га в животі́, а царя́ в голові́. — Хай тільки [пан] одбере… Я йому такого пущу півня!..— грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився.— Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові? (Панас Мирний).

не ма́ти ціни́. 1. Бути позбавленим будь-якої вартості, значення і т. ін.; вважатися нічого не вартим. Він [шейх] подумав: “Ся жінка ціни в нашім краю не має, Але безумнії джаври заплатять безумнії гроші” (Леся Українка); Такий робітник, що невесело дивиться, може собі робити й найліпше, але для господаря його робота не має ціни: сам його вид, його ліниві рухи та його бурчання роблять йому більше шкоди, бо знеохочують других, заражають їх лінивством, бунтують їх (І. Франко); [Диякон:] З нас кожен певен, що ціни не має в твоїх [єпископа] очах життя наземне, марне, що дух твій поривається на волю в горішні високості (Леся Українка).

2. Бути важливим, дуже цінним, потрібним, значним, дорогим і т. ін. Лікарські сили, зосереджені навколо Свиридова, все нарощувались і нарощувались, немов життя цього веснянкуватого учня ремісничого училища не мало ціни (Ю. Яновський); Дружня допомога у скрутний час не має ціни (З газети).

не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т. ін.) прикри́ти. Бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися. Я не маю хребта чим прикрити (І. Франко); Не мають чим тіло прикрити, шматка хліба не мають — страшно, що й таким є в декого життя (З газети).

не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т. ін.) прикри́ти. Бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися. Я не маю хребта чим прикрити (І. Франко); Не мають чим тіло прикрити, шматка хліба не мають — страшно, що й таким є в декого життя (З газети).

не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т. ін.) прикри́ти. Бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися. Я не маю хребта чим прикрити (І. Франко); Не мають чим тіло прикрити, шматка хліба не мають — страшно, що й таким є в декого життя (З газети).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

нічо́го і в ду́мці не ма́ти до кого і без додатка. Добре, нормально ставитися до кого-небудь, не висувати ніяких претензій. Ні до кого нічого і в думці не мати (З газети); // Не виявляти серйозних намирів щодо когось, не збиратися одружуватися з ким-небудь. Ще в Криничках вони якось тяглися одне до одного, хоч нічого, крім жартів, і в думці до неї не мав Данько (О. Гончар).

не ма́ти душі́. Бути непорядним, недоброзичливим, жорстоким і т. ін. Гей, а хто в кохання грає, Той приносить людям зло, Той душі, мабуть, не має (С. Воскрекасенко). нічо́го не ма́ти за душе́ю. Байдужий чиновник, холодна й пуста істота, яка нічого не має за душею (О. Полторацький).

[по] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді [місті], розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона [інженерка] зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

[по] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді [місті], розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний).

що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).