матеріалізуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | матеріалізува́тися, матеріалізува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | матеріалізу́ймося, матеріалізу́ймось | |
| 2 особа | матеріалізу́йся, матеріалізу́йсь | матеріалізу́йтеся, матеріалізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | матеріалізува́тимуся, матеріалізува́тимусь | матеріалізува́тимемося, матеріалізува́тимемось, матеріалізува́тимемся |
| 2 особа | матеріалізува́тимешся | матеріалізува́тиметеся, матеріалізува́тиметесь |
| 3 особа | матеріалізува́тиметься | матеріалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | матеріалізу́юся, матеріалізу́юсь | матеріалізу́ємося, матеріалізу́ємось, матеріалізу́ємся |
| 2 особа | матеріалізу́єшся | матеріалізу́єтеся, матеріалізу́єтесь |
| 3 особа | матеріалізу́ється | матеріалізу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| матеріалізу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | матеріалізува́вся, матеріалізува́всь | матеріалізува́лися, матеріалізува́лись |
| жін. р. | матеріалізува́лася, матеріалізува́лась | |
| сер. р. | матеріалізува́лося, матеріалізува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| матеріалізува́вшись | ||