-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив матеріалізува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   матеріалізу́ймо
2 особа матеріалізу́й матеріалізу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа матеріалізува́тиму матеріалізува́тимемо, матеріалізува́тимем
2 особа матеріалізува́тимеш матеріалізува́тимете
3 особа матеріалізува́тиме матеріалізува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа матеріалізу́ю матеріалізу́ємо, матеріалізу́єм
2 особа матеріалізу́єш матеріалізу́єте
3 особа матеріалізу́є матеріалізу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
матеріалізу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. матеріалізува́в матеріалізува́ли
жін. р. матеріалізува́ла
сер. р. матеріалізува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
матеріалізо́ваний
Безособова форма
матеріалізо́вано
Дієприслівник
матеріалізува́вши

Словник синонімів

УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ[УТІ́ЛЮВАТИ], ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. - Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити[уті́лити], перетворити. Не досить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (О. Довженко).