-1-
іменник жіночого роду
(забарвлення; розряд у картах)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний масть ма́сті
родовий ма́сті масте́й
давальний ма́сті мастя́м
знахідний масть ма́сті
орудний ма́стю мастя́ми
місцевий на/у ма́сті на/у мастя́х
кличний ма́сте* ма́сті*

Словник синонімів

КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБАрозм., ОФА́РБЛЕННЯрозм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). А нам же треба, нам же треба Ростить поезії плоди, - Могутніх рим під гуркіт неба, Під колір неба і води (А. Малишко); Шати на ньому барви мулу (Леся Українка); Мартинюк лежав і думав, що ось його волосся починає втрачати своє забарвлення (Л. Дмитерко); Море - пустельний степ одного обарвлення й одного запаху (Ю. Яновський); Аеродром. Ліворуч - гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені (І. Микитенко); Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто міняв офарблення і назву (М. Трублаїні); Кобила під ним аж горіла золотою мастю (Ю. Яновський). - Пор. 1. відті́нок.

Словник фразеологізмів

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому. Підходить кому-небудь. — А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький); [Демко:] Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький); Це йому, здається, не подобається, не до масті (З газети).

2. кому, чому і без додатка. Схожий на когось, щось, однаковий з кимсь, з чимсь або подібний до когось, чогось за певними ознаками. Під масть прозі “Зорі” вийшла й її наука, котра репрезентується “Історією літератури руської” з Огоновського (М. Драгоманов); Почав підкидати дітей… Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: — До масті! — кричить… (Остап Вишня).

одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). [Андрій:] Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони [баби] одної масті… (З. Мороз).

одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). [Андрій:] Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони [баби] одної масті… (З. Мороз).

під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому. Підходить кому-небудь. — А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький); [Демко:] Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький); Це йому, здається, не подобається, не до масті (З газети).

2. кому, чому і без додатка. Схожий на когось, щось, однаковий з кимсь, з чимсь або подібний до когось, чогось за певними ознаками. Під масть прозі “Зорі” вийшла й її наука, котра репрезентується “Історією літератури руської” з Огоновського (М. Драгоманов); Почав підкидати дітей… Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: — До масті! — кричить… (Остап Вишня).

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

-2-
іменник жіночого роду
(мазь)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний масть ма́сті
родовий ма́сті масте́й
давальний ма́сті мастя́м
знахідний масть ма́сті
орудний ма́стю мастя́ми
місцевий на/у ма́сті на/у мастя́х
кличний ма́сте* ма́сті*

Словник синонімів

КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБАрозм., ОФА́РБЛЕННЯрозм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). А нам же треба, нам же треба Ростить поезії плоди, - Могутніх рим під гуркіт неба, Під колір неба і води (А. Малишко); Шати на ньому барви мулу (Леся Українка); Мартинюк лежав і думав, що ось його волосся починає втрачати своє забарвлення (Л. Дмитерко); Море - пустельний степ одного обарвлення й одного запаху (Ю. Яновський); Аеродром. Ліворуч - гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені (І. Микитенко); Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто міняв офарблення і назву (М. Трублаїні); Кобила під ним аж горіла золотою мастю (Ю. Яновський). - Пор. 1. відті́нок.

Словник фразеологізмів

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому. Підходить кому-небудь. — А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький); [Демко:] Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький); Це йому, здається, не подобається, не до масті (З газети).

2. кому, чому і без додатка. Схожий на когось, щось, однаковий з кимсь, з чимсь або подібний до когось, чогось за певними ознаками. Під масть прозі “Зорі” вийшла й її наука, котра репрезентується “Історією літератури руської” з Огоновського (М. Драгоманов); Почав підкидати дітей… Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: — До масті! — кричить… (Остап Вишня).

одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). [Андрій:] Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони [баби] одної масті… (З. Мороз).

одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). [Андрій:] Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони [баби] одної масті… (З. Мороз).

під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому. Підходить кому-небудь. — А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький); [Демко:] Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький); Це йому, здається, не подобається, не до масті (З газети).

2. кому, чому і без додатка. Схожий на когось, щось, однаковий з кимсь, з чимсь або подібний до когось, чогось за певними ознаками. Під масть прозі “Зорі” вийшла й її наука, котра репрезентується “Історією літератури руської” з Огоновського (М. Драгоманов); Почав підкидати дітей… Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: — До масті! — кричить… (Остап Вишня).

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний масть ма́сті
родовий ма́сті масте́й
давальний ма́сті мастя́м
знахідний масть ма́сті
орудний ма́стю мастя́ми
місцевий на/у ма́сті на/у мастя́х
кличний ма́сте* ма́сті*

Словник синонімів

МАЗЬ (масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її), МАСТЬрозм.,МАСТИ́ЛОрозм.Бунч дістав із польової сумки жовту мазь і змастив хлопцеві попечені місця (Ю. Бедзик); - Ти б до знахарки пішов, щоб масті якої дала або зілля (Панас Мирний); Пані Тереза в щілину висунула своє кругловиде намащене мастилом та пудрами лице (С. Чорнобривець).
МАЗЬ (густа жирна речовина для змащування чогось), ОЛІ́Язаст., ОЛИ́ВАзаст., МАСТЬрозм.; КОЛО́МАЗЬ (суміш з дьогтю й смоли для коліс); МАСТИ́ЛО, МА́СЛО, МАЗИ́ЛОрозм. (жирова суміш для змазування поверхонь тертя механізмів і деталей машин). Лижі були чудові, і чудові бамбукові палиці, і мазь для лиж Саша варив сам (Л. Первомайський); Колісна мазь; На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі (М. Коцюбинський); Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (І. Франко); В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко); З села збиралася валка возів з дровами до Ужгорода. Дехто вже звечора намастив осі коломаззю, навантажив віз дровами (М. Томчаній); Наш Каплуненко ввійшов у велику, закурену будівлю депо, на нього війнуло знайомим запахом мастила, пороху й пари (Б. Антоненко-Давидович); В калюжах - вода, змішана з машинним маслом (Григорій Тютюнник); Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик).