під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому. Підходить кому-небудь. — А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький); [Демко:] Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький); Це йому, здається, не подобається, не до масті (З газети).
2. кому, чому і без додатка. Схожий на когось, щось, однаковий з кимсь, з чимсь або подібний до когось, чогось за певними ознаками. Під масть прозі “Зорі” вийшла й її наука, котра репрезентується “Історією літератури руської” з Огоновського (М. Драгоманов); Почав підкидати дітей… Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: — До масті! — кричить… (Остап Вишня).