мастити 1

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив масти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   масті́мо, масті́м
2 особа масти́ масті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа масти́тиму масти́тимемо, масти́тимем
2 особа масти́тимеш масти́тимете
3 особа масти́тиме масти́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа мащу́ ма́стимо, ма́стим
2 особа ма́стиш ма́стите
3 особа ма́стить ма́стять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ма́стячи*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. масти́в масти́ли
жін. р. масти́ла
сер. р. масти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ма́щений
Безособова форма
ма́щено
Дієприслівник
масти́вши

Словник синонімів

ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИрозм., ОБКАЛЯ́ТИрозм., ПОКАЛЯ́ТИрозм., СКАЛЯ́ТИрозм., ЗАМА́ЗАТИрозм., ВИ́МАЗАТИрозм., ПОМА́ЗАТИрозм., УБРА́ТИ[ВБРА́ТИ]розм., ЗАДРИ́ПАТИрозм., ЗАГИ́ДИТИпідсил. розм., УМА́ЗАТИ[ВМА́ЗАТИ]перев. чим, розм. рідше;ЗАМАЗУ́РИТИрозм., ЗАМУ́РЗАТИрозм. (звичайно обличчя); ВИ́ВАЛЯТИрозм., ПОВАЛЯ́ТИрозм., ЗАВОЗИ́ТИрозм., ВИ́ВОЗИТИрозм., ЗАШМАРУВА́ТИрозм., ОБШМАРУВА́ТИ[ОШМАРУВА́ТИ]розм., ВИ́ШМАРУВАТИрозм., ЗАТЯГА́ТИрозм., ЗАТАСКА́ТИрозм., ЗАВАЛЯ́ТИдіал., ЗАМИ́ЗКАТИдіал., ЗАШУРУВА́ТИдіал., ВИ́ШУРУВАТИдіал. (перев. одяг - забруднити кругом, з усіх боків внаслідок неохайного користування, довгого носіння і т. п.); ЗАМА́ЦАТИрозм., ЗАХВАТА́ТИрозм., ЗАТАЛА́ПАТИдіал. (забруднити, часто беручи, хапаючи руками); ЗАПЛЯМУВА́ТИ, ЗАПЛЯМИ́ТИрозм., СПЛЯМИ́ТИрідше, СПЛЯМУВА́ТИрідше, ОБПЛЯМИ́ТИрідко (забруднити, залишивши плями); ЗАМАСТИ́ТИрозм., ОБМАСТИ́ТИрозм., УМАСТИ́ТИ[ВМАСТИ́ТИ]розм., ОБКВА́ЦЯТИ[ОБКВА́ЦАТИ]розм. (звичайно якою-небудь в’язкою, липкою масою, речовиною); ЗАБОЛОТИ́ТИ (гряззю, багном); ЗАЯЛО́ЗИТИ, ЗАСА́ЛИТИ, ЗАСМАЛЬЦЮВА́ТИ, ВИ́ЯЛОЗИТИрозм., ЗАМУСО́ЛИТИрозм., ОБСМАЛЬЦЮВА́ТИрозм. (чим-небудь жирним по всій поверхні). - Недок.: брудни́ти, забру́днювати, каля́ти, ма́зати, зама́зувати, вима́зувати, убира́ти[вбира́ти], заги́джувати, ума́зувати[вма́зувати], замазу́рювати, заму́рзувати, му́рзати, валя́ти, обшмаро́вувати[ошмаро́вувати], зата́скувати, ми́зкати, зама́цувати, плями́ти, плямува́ти, заплямо́вувати, масти́ти, зама́щувати, обма́щувати, ума́щувати[вма́щувати], заболо́чувати, заяло́жувати, яло́зитирозм.заса́лювати, засмальцьо́вувати, замусо́лювати, обсмальцьо́вувати. Мокре пале листя шелестить так смутно... та й сукню може забруднити, покаляти (Леся Українка); Тико вибруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води (М. Трублаїні); - Який чорт наддав вам закидати ванну, закаляти її своїми брудними колодками? (Я. Качура); - Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький); Нові з фабричної тканини штани на колінах він вимазав у фарбу (С. Чорнобривець); Не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, - мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); Убрав ноги в куряву (Словник Б. Грінченка); Старий дід замурзав морду [юшкою] трохи не по самі вуха (І. Нечуй-Левицький); [Надія:] Це дорогий у мене килим: такого другого де його тепер і знайти, а ви його мені завозите, помнете (С. Васильченко); Ввійшов [Невеличкий] досередини, обмацав доокола стіни, але не намацав нічого, лиш заваляв собі чимсь пальці (І. Франко); Носили пісок.., зашурували одежу, запорошили собі очі (Леся Українка); Обзирали [дами] свої сукні, щоб не сплямити дотиком об цеглу, каміння (І. Франко); Скакала [Мишка] йому на ногу і умастила землею штани (М. Коцюбинський); Заболотити чоботи; - Оце тисяча обстрьопаними, старими бумажками ... Та й заялозили ж їх діди та баби! (І. Нечуй-Левицький); Глянь, як засалив рукава (Словник Б. Грінченка); - Ти де, дівчисько, так свою пику засмальцювала? - пожартував Гнат (М. Стельмах).
МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ[ОБШМАРО́ВУВАТИ] (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ, НАМА́ЩУВАТИ, НАШМАРО́ВУВАТИ, НАТИРА́ТИ (покривати що-небудь зверху); БІЛИ́ТИ, ВИБІ́ЛЮВАТИ, ОББІ́ЛЮВАТИ (білою глиною, вапном, крейдою тощо); ОБВАЛЬКО́ВУВАТИ (обліплюючи стіни товстим шаром глини); ШПАРУВА́ТИ (щілини, заглибини глиною); ПРОМА́ЗУВАТИ, ПРОМА́ЩУВАТИ (мастилом, спеціальним розчином тощо; взагалі щось чим-небудь); ПРИМА́ЗУВАТИ, ПРИМА́ЩУВАТИ (злегка або частково); ЯЛО́ЗИТИрозм. (щось чим-небудь жирним).. - Док.: зма́зати, пома́зати, змасти́ти, обма́зати, обмасти́ти, ви́мазати, ви́мастити, обшмарува́ти, нама́слити, нама́зати, намасти́ти, нашмарува́ти, нате́рти, побіли́ти, ви́білити, оббіли́ти, обвалькува́ти, пошпарува́ти, прома́зати, промасти́ти, прима́зати, примасти́ти, об’яло́зити. Наймит.. мазав хазяйські чоботи (Марко Вовчок); Другого дня Параска з невісткою заходилися мазати хату (К. Гордієнко); Люди сиділи й писали листи перед завтрашнім наступом й мастили зброю (Ю. Яновський); По всенькому селу починають мастити хати (Є. Гуцало); На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя салом (О. Гончар); Машини одна за одною під’їжджали на трек. Їх змазували, заправляли бензином (Л. Дмитерко); Діди-садоводи, уважно оглядаючи кожне дерево, обрізали сухі гілки, жінки обмазували вапном стовбури (Ю. Збанацький); .- Як білки, видерлися наші молодики по кодинах, обмастили їх смолою та підпалили (З. Тулуб); Призьбу [мати] вимазувала жовтою глиною (В. Гжицький); Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав носом (М. Стельмах); Оленкарішуче бере печатку "Зроблено вірно" і починає намазувати її (В. Собко); Вона завсігди дуже намащувала над чолом коси помадою, щоб затаїти ті перші прикмети доходжалих літ (І. Нечуй-Левицький); - Що вам заграти, великоможна пані? - спитав Шарго, натираючи смичок шматком каніфолі (М. Томчаній); Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І. Нечуй-Левицький); [Ганна:] Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила (М. Кропивницький); Солдати почали готувати маскувальні халати, оббілювати крейдою автомати, котушки з намотаним дротом (П. Автомонов); За осиковим переліском бовваніло з десяток наметів і кілька великих недобудованих куренів-казарм з обплетеними лозою стінами, які козаки обвальковували глиною (С. Добровольський); Вони заходилися шпарувати щілини й дірки в стінах будинку (Ю. Мокрієв); Промазати шви; Примазувати припічок; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський).
ПІДКУПО́ВУВАТИ[ПІДКУПА́ТИ]кого (подарунками, хабарями тощо схиляти когось до певних учинків на свою користь), ПЕРЕКУПА́ТИ[ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ], ПІДКУПЛЯ́ТИрозм.,КУПУВА́ТИрозм.,КУПЛЯ́ТИрозм.,ПЕРЕКУПЛЯ́ТИрозм.,ПІДМА́ЗУВАТИкого, кому, розм.,ПІДМА́ЩУВАТИкого, кому, розм.,МАСТИ́ТИрозм.,ПРИМА́ЗУВАТИрозм.;ПІДМОГОРИ́ЧУВАТИрозм. (ставлячи могорич). - Док.: підкупи́ти, перекупи́ти, купи́ти, підма́зати, підмасти́ти, помасти́ти, прима́зати, підмогори́чити. Вишневецький.. поїв та підкуповував панків і видурив у шляхтичів такий наказ для своїх посланців у Варшаву, що сеймик дає право своїм посланцям встоювати за право Вишневецького на Ромни (І. Нечуй-Левицький); Староста вмовляв Михайла Барабаша, загрожував йому, підкупав його родичів, навіть родину... (Л. Смілянський); Думали, що Влас Волос і на цей раз перекупить суд (П. Панч); Мандрівний джентельмен.. на схилах Гімалаїв В честь імперії трудивсь, Підкупляв, лякав і лаяв Неохочих братовбивць (М. Бажан); Ні за які гроші Франка не купиш (М. Коцюбинський); Його взяли [в тюрму], як він казав, за те, що не умів кому слід і чим слід підмазати (Ю. Збанацький); - Чи ба, запишалась, панська підлиза! - шепотіли молодиці, - думає, підмастила, то вже панська ласка так і спливе на неї "із води!" (Леся Українка); - Нині скрізь треба платити й мастити, щоб не бачити своїх дітей невільниками в багацьких та панських маєтках (П. Козланюк); Хто не знає, що Саливон підмогоричив горлопанів, що за нього голос рвали? (К. Гордієнко).
ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯдо кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИперед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї,ЛАБУ́ЗНИТИСЯрозм.,ПІДБИВА́ТИСЯрозм.,ПІДЛИПА́ТИрозм.,ПІДСУВА́ТИСЯ[ПІДСО́ВУВАТИСЯ]розм.,ЗАВИ́ЛЮВАТИперед ким, розм.,РОЗПРОСТИРА́ТИСЯперед ким, підсил. розм., СТЕЛИ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗПЛА́СТУВАТИСЯперед ким, підсил. розм.,ПЛАЗУВА́ТИперед ким, підсил. розм.,ОГИНА́ТИСЯперед ким, розм. рідше, ПІДЛА́ЗИТИдо (під) кого, фам.,ПІДЛІЗА́ТИдо (під) кого, фам.,ПІД’ЇЖДЖА́ТИ[ПІД’ЇЗДИ́ТИ]фам.,ПІДКО́ЧУВАТИСЯфам.,ЛАТА́ТИСЯфам.,МА́ЗАТИСЯфам.,ПІДСИПА́ТИСЯфам.,ПІДМО́ЩУВАТИСЯдо (під) кого, фам.,ЛАКЕ́ЙСТВУВАТИперед ким, зневажл.,НИЗЬКОПОКЛО́ННИЧАТИперед ким, зневажл.,ПІДЛИ́ЗУВАТИСЯзневажл.,ЛИЗА́ТИСЯзневажл.,ЛИЗОБЛЮ́ДНИЧАТИбез додатка, зневажл.;ПІДДО́БРЮВАТИ[ПІДДОБРЯ́ТИрідше]кого,ПІДДО́БРЮВАТИСЯ[ПІДДОБРЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИДО́БРЮВАТИСЯ[ПРИДОБРЯ́ТИСЯ]такожкому, розм.,ПРИМИ́ЛЮВАТИСЯ[ПРИМИЛЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯрозм.,ПІДМА́ЗУВАТИСЯрозм.,МАСТИ́ТИкого, розм.,ПІДМА́ЩУВАТИкого, розм.,ДОБРИ́ТИСЯдіал., ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ[ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ]кому, діал. (подарунками, послугами); ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ЛЕСТИ́ТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИ[ПІДЛЕЩА́ТИ]кого,ОБЛЕ́ЩУВАТИкого,УЛЕЩА́ТИ[ВЛЕЩА́ТИ]кого,УЛЕ́ЩУВАТИ[ВЛЕ́ЩУВАТИ]кого,ПРИЛЕ́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛЕЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́ЩИТИСЯрозм.,ПІДЛА́ЩУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛАЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́СТИТИСЯрозм.,РОЗСИПА́ТИСЯперед ким і без додатка, розм. (лестощами, вихвалянням). - Док.: підлабу́знитися, запобі́гти, підби́тися, підли́пнути, підсу́нутися, розпросте́ртися, розстели́тися, розпласта́тися, підлі́зти, під’ї́хати, підкоти́тися, підлата́тися, підси́патися, підмости́тися, підлиза́тися, піддобри́ти, піддобри́тися, придобри́тися, примилитися, прима́затися, підма́затися, підмасти́ти, приподо́битися, підлести́тися, підлести́ти, облести́ти, улести́ти[влести́ти], прилести́тися, підла́щитися, підла́ститися, прила́щитися, розси́патися. - Щось ти вже надто його вихваляєш, аж незручно за тебе. Якщо так і на людях, то ще скажуть, що підлабузнюєшся... (С. Добровольський); "Хіба ж не в них, нев оцих руках, - думає вона, - вся сила й багатство трудової людини, яка добуває ними не тільки свій хліб, а ще й можливість ні перед ким не запобігати" (О. Гончар); - Нічого, Галю, по чужих людях тинятися та їх ласки запобігати (Панас Мирний); [Хведоска:] Мамочко, чи ви тепер добренькі?.. [Хотина:] Та чого це ти так лабузнишся? (М. Кропивницький); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); [Старшина:] Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (М. Кропивницький); Весь час вертиться [економ] і завилює тут перед пані (С. Васильченко); [Нечай:] В Парижі інтелігенція привітала російського царя, розпростерлась перед ним (Л. Смілянський); Вернеться [Санька] із грамотою, з почестями. Всі тоді будуть стелитися перед нею, ніхто не посміє перечити, духу її будуть боятися (К. Гордієнко); Він начальство, мов жердину Чорна гусінь, обвива. Розпластається, розтане, Треба - стане дубала, В душу влізе, і пристане, І прилипне,як смола (С. Воскрекасенко); Всі його тут поважали, всі плазували перед ним (О. Донченко); Я вже бачив, що і він, і вчитель огиналися перед шляхтою, яка, може, і не варта їх (П. Панч); Отут вороги його і підлізли під справничого письмоводителя (Г. Квітка-Основ’яненко); Захар умів.. під’їхати, коли йому було треба, й він хвалився дома жінці.., що ніхто проти нього не встоїть (Грицько Григоренко); - А ти підкотися де просьбою, та й могорича не шкодуй (М. Стельмах); - Годі до мене лататися, - задихаючись, сказав він (В. Собко); - Кульгавий до тебе не мажеться? Яків? - Так. Заглядає в душу (Ю. Яновський); - А хто тебе обирав?.. Підсипався до начальства, отож тебе й "рекомендували"... (І. Муратов); Побачив [Охрім], що Еней гнівиться, До його зараз підмостивсь (І. Котляревський); Не тільки Катков, а й усі, кого Толстой облагодіяв.. за те, що вони лакействували перед ним, теж не відповідали навіть на його візити (В. Канівець); - Підлізли такі-сякі до старого, .. підлизалися до його, що він їм так сказав городу узять (А. Тесленко); Не такий Василь Порох, щоб лизався... (Панас Мирний); - Знає [Палажка], якпіддобрити отого чорта. З такою не пропадеш... (С. Журахович); - Воно так добре ближче жити, частіше до батька ходить, піддобрюваться, підлещуваться, - говорила Степанида Сидорівна (І. Нечуй-Левицький); - Хотілося цементиком до вас піддобритися (В. Дрозд); - Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер. - Не придобряйся, знаю, - буркнув Матвій (І. Цюпа); [Бавмерт (трохи зляканий, примилюється):] Ну дивись, я ж тобі півничка приніс (переклад Лесі Українки); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (В. Собко); Він тепер бачив, що сила не в панських дітях, а в учителях, і на всякі лади мастив, щоб догодити як їм (Панас Мирний); У батьків нашого поштаря не було чим підмастити попа, і він дав ім’я немовляті - Венедикт (О. Донченко); Стали мужики-лизуни добритися до панів (Словник Б. Грінченка); [Галіма:] Я знаю, що в тебе незалежний маєток і тобі нема потреби приподоблюватися, щоб зробити кар’єру (В. Самійленко); [Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, ми, зуби зціпивши, їм догоджали, щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка); - Яка з вас хазяєчка, паніматко! Яка з вас господиня! - лестивсь до неї становий (І. Нечуй-Левицький); Привселюдно від імені всієї трупи висловив [Садовський] йому подяку. Це підлестило молодого багача (Ф. Бурлака); Щодня їх водили на допит, вимагали якихось нових зізнань, нових свідчень, улещали, залякували (М. Олійник); Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась (І. Франко); Ти змалку так любив мене, як пугу пес; Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? (Є. Гребінка); Гнат підлащувався до Явдохи, бо вона була матір’ю його Насті (М. Коцюбинський); Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); Всім попівським серцем і глибокою попівською кишенею щиро горнувся, ластився і липнув [до пана] далекоглядний отець Варлам (О. Ільченко). - Пор. 1. годи́ти.

Словник фразеологізмів

масти́ти слова́ми. Говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити (Сл. Б. Грінченка).

хоч ме́дом масти́ кого. Як не догоджай комусь, усе безрезультатно; не задобрити. Масти хлопа хоч медом, він вкусить, наче гадюка (М. Коцюбинський); — Покривав декого, думав покаються, та мужика хоч медом масти, а він вкусить (М. Стельмах).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало).

2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало).

2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало).

2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).