КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла - худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙрозм.,ХУДОКО́СТИЙрозм.; СУХОРЕ́БРИЙрозм.,ХУДОРЕ́БРИЙрозм. (дуже худий, з випнутими ребрами). Це була стара дівка, до неможливого кістлява і з лорнетом (З. Тулуб); Його мати, худа костиста особа, стріляла за ним лютими очима (О. Кобилянська); Кощаве обличчя старого було спокійне (К. Гордієнко); Незабаром з’явився маслакуватий кривоклубий кінь (М. Стельмах); Їздовий - сивий, сухокостий гуцул, загорнутий, наче в рурку, в широчезний пояс (І. Волошин); Худокосте, захмарене дідове лице ясніло під сивим, гей вишневий цвіт, волоссям (Марко Черемшина); Шкапи були все захуджені, миршаві, сухоребрі (І. Нечуй-Левицький); З худоребрих тіл скинуть селянське дрантя.. і кожному, як записано у протоколі, дадуть по сто різок (Н. Рибак).