ВАЖКИ́Й (про людину, тварину й частини їх тіла - значний розмірами; який вагою справляє враження значного), ТЯЖКИ́Й, МАСИ́ВНИЙ, ГРУЗЬКИ́Йрозм. рідко,ГИ́РЯВИЙдіал.; ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ (досить важкий); ОГРЯ́ДНИЙ, ГРОМІЗДКИ́Йрідше (про людину). Ввійшла Варвара, важка, спокійна (М. Коцюбинський); Чорні важкі буйволи.. лежали в загородах (О. Гончар); Він блаженно прикриває тяжкими темними повіками випуклі очі (М. Стельмах); Гвинтівку ніс [Провора] на масивному плечі легко, наче ціпок (О. Донченко); Ліжко луснуло під його грузьким тілом (Панас Мирний); Сердито вилаявся [Когут], здійнявши погрозливо гиряві кулаки (І. Цюпа); Був то огрядний, важкуватий, хоч і не товстий іще чоловік (В. Козаченко); Вхопившись рукою за гриву, він викинув своє тяжкувате тіло на коня (М. Стельмах); Була [повитуха] висока, тілиста, громіздка (Є. Гуцало).

ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙрідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,ПОТУ́ЖНИЙпідсил.,ВАЖКИ́Й, ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил.,ВЕЛИЧЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙрозм. підсил.,ПОРЯ́ДНИЙрозм.,ОТАКИ́Йрозм.,ОТАКЕ́ННИЙрозм. підсил.; КАПІТА́ЛЬНИЙпідсил.,МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙпідсил. (про будову, споруду); МАСИ́ВНИЙ (який має значну масу); ГРОМІЗДКИ́Й (який займає багато місця - про предмет); ОБ’Є́МНИЙ, ОБ’Є́МИСТИЙ (значний, об’ємом - про твір, дерево тощо); РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙрозм.; (високий на зріст); ДОРІ́ДНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́ДЕ́РНИЙ, БУ́ЙНИЙ (про фрукти, овочі, зерно); ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, ЧИМАЛЕ́НЬКИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙрозм. (який трохи перевищує звичайний розмір). Шлях вився до великої мурованої брами (І. Нечуй-Левицький); Вже один [короп] у торбі є! - Великий? - Та чималий! (М. Рильський); Гонить [вітер] хвилю немалу (А. Малишко); На обід посідали [опришки] за величезним, найбільшим каменем (Г. Хоткевич); Велетенський мурашник, майже в людину, був огороджений (Є. Гуцало); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті (О. Гончар); Декорація - якісь два колосальні вікна (В. Еллан); Вночі будова здавалася ще більш могутньою і грандіозною (Я. Баш); Згадувала [Тетяна Василівна], як пішов [Кулик] від неї. Лев’яча голова, потужне тіло, легка хода з підстрибом (П. Загребельний); Важкі електровози; В шапці віз лист з превеликою печаттю (Марко Вовчок); Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Дві здорові собаки кинулися на них з-під комори (Панас Мирний); Хо вступає в здоровезну кам’яницю (М. Коцюбинський); Повикопували в землі здоровеннії печі (П. Куліш); Олесь.. вернувся з здоровецьким шматком паляниці (А. Кримський); Куховар.. поклав йому в казанок з юшкою порядний кусень вареного філе (переклад М. Лукаша); Як вона, невеличка молодиця, змогла вигодувати отакого Свирида (М. Стельмах); [Корній:] На Десну будемо ходити рибалити, там сомиотакенні водяться (П. Кочура); Перед його очима виростали капітальні будинки (І. Багмут); В Україні є чимало монументальних дубів, вирощених людиною (з журналу); Вони відчинили масивні дубові двері з блискучою ручкою (О. Донченко); Брянський запропонував ці прості сідла замість стандартних армійських в’юків, важких і громіздких (О. Гончар); Обидві антології відкриваються об’ємними статтями укладачів (з газети); Узяв я участь у повному виданні творів.. Осипа Федьковича й видав об’ємистий перший том [поезії] (І. Франко); Біля дверей та престолу держали варту рослі ратники (Ю. Опільський); На столі стояли.. сухарці, варення і повний піднос великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Н. Забіла); Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Л. Глібов); Живемо ми в одній величенькій кімнаті (О. Ковінька); В руках Каргет тримав чималенький.. пакунок (Ю. Шовкопляс); Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич).