-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив марні́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   марні́ймо
2 особа марні́й марні́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа марні́тиму марні́тимемо, марні́тимем
2 особа марні́тимеш марні́тимете
3 особа марні́тиме марні́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа марні́ю марні́ємо, марні́єм
2 особа марні́єш марні́єте
3 особа марні́є марні́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
марні́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. марні́в марні́ли
жін. р. марні́ла
сер. р. марні́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
марні́вши

Словник синонімів

ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ’Я́НУТИ, ЗІВ’Я́ТИ, ПОВ’Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ’Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИрозм.,ЗАСНИ́ДІТИдіал. - Недок.: марні́ти, осува́тися, подава́тися, в’я́нути, бля́кнути, прив’яда́ти, линя́ти, погані́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Все поодцвітало, навіть дівчата мов іспали з цвіту, помарніли (Ганна Барвінок); Тільки його понуре лице осунулось і стало, мов земля, очі запали глибоко (І. Франко); Тільки тепер помітив Дмитро, як за останній час подався старий пасічник (М. Стельмах); Марічка зів’яла, споганіла, лице вкрили зморшки, очі позападали (Є. Куртяк); Очі запали, сама зблякла, змарніла дочка (К. Гордієнко); Без жиру й сонця навіки засниділа дитина (В. Бабляк). - Пор. 1. висна́жуватися, ху́днути.
ХУ́ДНУТИ (ставати худим або худішим, втрачати на вазі), СО́ХНУТИ, ВИСИХА́ТИ, МАРНІ́ТИ, МІЗЕРНІ́ТИ, ОПАДА́ТИрозм.,СТУХА́ТИжарт.; СПАДА́ТИ (перев. із сл. тіло). - Док.: сху́днути, поху́днути, похуді́ти, оху́днутирідшезсо́хнути[зсо́хти], ви́сохнути[ви́сохти], посо́хнути[посо́хти], посхну́ти, охля́нути[охля́ти], змарні́ти, помарні́ти, змізерні́ти, помізе́рніти, опа́сти, сту́хнути. Вона худла і блідла, чуючись трохи послабленою від посту при важкій праці в школі (М. Коцюбинський); За час, протягом якого я тут не був, тітка схудла, постарішала, очі їй попровалювались під лоба (Є. Гуцало); Коли надійшла осінь і зігнала його [діда] з любимих полонин, він марнів, сох, видимо, аж до відживляючої весни (І. Франко); Він боявся, що ми з Данилом так охлянемо на кислому молоці, що не зможемо тримати молотка в руках (М. Чабанівський); За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла; лице осунулось, і очі неначе пригасли (І. Нечуй-Левицький); - Тонна в бикові, а ти йому даєш два кілограми дерті?Травою щоб жив? .. Щоб охуд, опав? (К. Гордієнко); Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне (прислів’я); - Усе, було, тружусь, роблю - Аж з тіла спала (Л. Глібов). - Пор. 1. марні́ти.