марнуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | марнува́тися, марнува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | марну́ймося, марну́ймось | |
| 2 особа | марну́йся, марну́йсь | марну́йтеся, марну́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | марнува́тимуся, марнува́тимусь | марнува́тимемося, марнува́тимемось, марнува́тимемся |
| 2 особа | марнува́тимешся | марнува́тиметеся, марнува́тиметесь |
| 3 особа | марнува́тиметься | марнува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | марну́юся, марну́юсь | марну́ємося, марну́ємось, марну́ємся |
| 2 особа | марну́єшся | марну́єтеся, марну́єтесь |
| 3 особа | марну́ється | марну́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| марну́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | марнува́вся, марнува́всь | марнува́лися, марнува́лись |
| жін. р. | марнува́лася, марнува́лась | |
| сер. р. | марнува́лося, марнува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| марнува́вшись | ||