марнотратність 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | марнотра́тність | |
| родовий | марнотра́тності | |
| давальний | марнотра́тності | |
| знахідний | марнотра́тність | |
| орудний | марнотра́тністю | |
| місцевий | на/у марнотра́тності | |
| кличний | марнотра́тносте* |
Словник антонімів
| ОЩАДЛИВИЙ | МАРНОТРАТНИЙ |
| Який бережливо витрачає що-н., додержується економії, дбайливий. | Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо, гойний. |
| Ощадливий, а, е ~ марнотратний, а, е батько, вдова, дитя, дід, друг, дядько, зять, кожен, колектив, людина, мати, парубок, робітник, син, сусід, суспільство, юнак. Бути, виростати, жити, залишатися, зробитися, ставати, уважатися ощадливим ~ марнотратним. Винятково, досить, дуже, занадто, зовсім, надмірно ощадливий ~ марнотратний. | |
| Ви були господарна, ощадлива,.. добра дружина (І. Вільде). Бути марнотратним за рахунок держави,- не тільки не припустимо, це аморально (З газети). | |
| Заощаджувати ~ марнотратити, ощадливий (у знач ім.) ~ марнотратник, ощадливість ~ марнотратність // марнотратство, ощадливо ~ марнотратно | |