марнотратник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | марнотра́тник | марнотра́тники |
| родовий | марнотра́тника | марнотра́тників |
| давальний | марнотра́тникові, марнотра́тнику | марнотра́тникам |
| знахідний | марнотра́тника | марнотра́тників |
| орудний | марнотра́тником | марнотра́тниками |
| місцевий | на/у марнотра́тникові, марнотра́тнику | на/у марнотра́тниках |
| кличний | марнотра́тнику | марнотра́тники |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ОЩАДЛИВИЙ | МАРНОТРАТНИЙ |
| Який бережливо витрачає що-н., додержується економії, дбайливий. | Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо, гойний. |
| Ощадливий, а, е ~ марнотратний, а, е батько, вдова, дитя, дід, друг, дядько, зять, кожен, колектив, людина, мати, парубок, робітник, син, сусід, суспільство, юнак. Бути, виростати, жити, залишатися, зробитися, ставати, уважатися ощадливим ~ марнотратним. Винятково, досить, дуже, занадто, зовсім, надмірно ощадливий ~ марнотратний. | |
| Ви були господарна, ощадлива,.. добра дружина (І. Вільде). Бути марнотратним за рахунок держави,- не тільки не припустимо, це аморально (З газети). | |
| Заощаджувати ~ марнотратити, ощадливий (у знач ім.) ~ марнотратник, ощадливість ~ марнотратність // марнотратство, ощадливо ~ марнотратно | |