МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧрозм.- Молодим парубком ти був п’яниця, забіяка і марнотратник (І. Франко); Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О. Олесь); [Гурт левітів:] Ми тепер, як діти марнотратця, покутуєм безвинно батьків довг (Леся Українка); А рідний син, марнотратець молодості своєї і талантів, розтринькувач щирого золота, він і вухом не вів (І. Волошин).