марновірний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний марнові́рний марнові́рна марнові́рне марнові́рні
родовий марнові́рного марнові́рної марнові́рного марнові́рних
давальний марнові́рному марнові́рній марнові́рному марнові́рним
знахідний марнові́рний, марнові́рного марнові́рну марнові́рне марнові́рні, марнові́рних
орудний марнові́рним марнові́рною марнові́рним марнові́рними
місцевий на/у марнові́рному, марнові́рнім на/у марнові́рній на/у марнові́рному, марнові́рнім на/у марнові́рних

Словник синонімів

ЗАБОБО́ННИЙ (який вірить у забобони), МАРНОВІ́РНИЙ. Коли б він був забобонний, він повірив би, що це сталося не з волі випадку, а не інакше, як з веління його судьби (О. Гуреїв); Графові тієї ночі приснився страшний сон, і він відразу ж після сніданку сів сам собі ворожити на картах - молодий граф був марновірний (О. Донченко).