марний 2 значень

-1-
прикметник
(худий) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ма́рни́й ма́рна́ ма́рне́ ма́рні́
родовий ма́рно́го ма́рно́ї ма́рно́го ма́рни́х
давальний ма́рно́му ма́рні́й ма́рно́му ма́рни́м
знахідний ма́рни́й, ма́рно́го ма́рну́ ма́рне́ ма́рні́, ма́рни́х
орудний ма́рни́м ма́рно́ю ма́рни́м ма́рни́ми
місцевий на/у ма́рно́му, ма́рні́м на/у ма́рні́й на/у ма́рно́му, ма́рні́м на/у ма́рни́х

Словник синонімів

I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙрозм.,СУХОРЕ́БРИЙрозм.,МАРНИ́Йрозм.,ХУДЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ХУДЮ́ЩИЙпідсил. розм.,ЗАХУ́ДЖЕНИЙдіал.; СХУ́ДЛИЙ, ПОХУ́ДЛИЙ, ПОХУДІ́ЛИЙ, ОХЛЯ́ЛИЙ, ЗМАРНІ́ЛИЙ (який схуд, став виснаженим); ДРАБИ́НЧА́СТИЙ (дуже худий, з випнутими ребрами - про коней). Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому - та й зляже (Панас Мирний); Щуплий чоловік; Під яблунею.. весь білий і прозорий від старості.., лежав мій дід Семен (О. Довженко); Вказав [ключник] нам у тім світлі якусь скорчену, напівголу, марну фігуру (І. Франко); Мій татусь високий, широкоплечий, а дідусь тонісінький, худючий (Ю. Збанацький); З натовпу вийшов, прямуючи до столу, худющий, трохи сутулуватий юнак (О. Гончар); Незабаром захуджені, миршаві коні притягли безщасну бричку в двір (І. Нечуй-Левицький); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Невисока Христя, з повним рожевим лицем, молодими ясними очима, чорними бровами так одрізнялася від змарнілої Олени (Панас Мирний). - Пор. I. ви́снажений.
-2-
прикметник
(даремний, непотрібний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ма́рни́й ма́рна́ ма́рне́ ма́рні́
родовий ма́рно́го ма́рно́ї ма́рно́го ма́рни́х
давальний ма́рно́му ма́рні́й ма́рно́му ма́рни́м
знахідний ма́рни́й, ма́рно́го ма́рну́ ма́рне́ ма́рні́, ма́рни́х
орудний ма́рни́м ма́рно́ю ма́рни́м ма́рни́ми
місцевий на/у ма́рно́му, ма́рні́м на/у ма́рні́й на/у ма́рно́му, ма́рні́м на/у ма́рни́х

Словник синонімів

I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙрозм.,СУХОРЕ́БРИЙрозм.,МАРНИ́Йрозм.,ХУДЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ХУДЮ́ЩИЙпідсил. розм.,ЗАХУ́ДЖЕНИЙдіал.; СХУ́ДЛИЙ, ПОХУ́ДЛИЙ, ПОХУДІ́ЛИЙ, ОХЛЯ́ЛИЙ, ЗМАРНІ́ЛИЙ (який схуд, став виснаженим); ДРАБИ́НЧА́СТИЙ (дуже худий, з випнутими ребрами - про коней). Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому - та й зляже (Панас Мирний); Щуплий чоловік; Під яблунею.. весь білий і прозорий від старості.., лежав мій дід Семен (О. Довженко); Вказав [ключник] нам у тім світлі якусь скорчену, напівголу, марну фігуру (І. Франко); Мій татусь високий, широкоплечий, а дідусь тонісінький, худючий (Ю. Збанацький); З натовпу вийшов, прямуючи до столу, худющий, трохи сутулуватий юнак (О. Гончар); Незабаром захуджені, миршаві коні притягли безщасну бричку в двір (І. Нечуй-Левицький); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Невисока Христя, з повним рожевим лицем, молодими ясними очима, чорними бровами так одрізнялася від змарнілої Олени (Панас Мирний). - Пор. I. ви́снажений.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ма́рний ма́рна ма́рне ма́рні
родовий ма́рного ма́рної ма́рного ма́рних
давальний ма́рному ма́рній ма́рному ма́рним
знахідний ма́рний, ма́рного ма́рну ма́рне ма́рні, ма́рних
орудний ма́рним ма́рною ма́рним ма́рними
місцевий на/у ма́рному, ма́рнім на/у ма́рній на/у ма́рному, ма́рнім на/у ма́рних

Словник синонімів

ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙрідше, НАДАРЕ́МНИЙрозм., ЗАДАРЕ́МНИЙрозм., ПУСТИ́Йрозм., ПРОПА́ЩИЙрозм., ЗАПРОПА́ЛИЙдіал.; НЕВДЯ́ЧНИЙ (який не виправдовує затрачених зусиль). Даремна праця, марний труд, Даремні нарікання: Часам минулим чудо з чуд Не верне існування (П. Грабовський); Верни мені прожите марно, Всевладний часе, поверни Безплідний день, пусту годину, Верни мені -- мої ж вони! (М. Нагнибіда); Запросини їхні були безуспішні (Ю. Смолич); Неуспішний задум; На санях, у свиті драній, Сіпає мужик, Ньока шкапі неслухняній, - Задаремний крик (переклад П. Грабовського); - Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Їхати далі - однаково пропаща справа, але й вертатися ні з чим (А. Головко); Дурному про розумне балакати - запропала праця (Словник Б. Грінченка).
МА́РНИЙ (який не має справжньої цінності), СУ́ЄТНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ (про життя тощо). Сей непотрібний продукт [земний віск] причинює немало марної праці, бо треба ж вибирати його з ям і відкидати набік (І. Франко); Людина єсьм... мене гнітуть слаботи; Я чую їх, несила ж утекти; Нікчемні мрії, суєтні турботи Скули кругом, мов ретязем кати (П. Грабовський); Оглянувся я й на власне життя - сите, безжурне, порожнє. Що воно мені дало? (М. Коцюбинський).
НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НІКЧЕ́МНИЙпідсил.; НЕІСТО́ТНИЙ, НЕСУТТЄ́ВИЙ, ДРІБ’ЯЗКО́ВИЙ, МА́РНИЙ (який не становить суті чого-небудь); МАЛОВА́ЖНИЙ, МАЛОЗНА́ЧНИЙ, МАЛОЗНАЧУ́ЩИЙрідше,МАЛОІСТО́ТНИЙ (який має невелике значення); НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, ПУСТИ́Йпідсил.розм. (до якого можна не ставитися серйозно, настільки він незначний); МАЛЕ́НЬКИЙ, МАЛИ́Йрідше,ДРІБНИ́Й (ужив. перев. з ім. абстр. знач.: справа, прохання, послуга і т. ін.); НЕПОВА́ЖНИЙ (про причину); ПЛАЧЕ́ВНИЙпідсил. (про результат); ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙпідсил. (не основний за значенням, менш істотний). Хай незначна, та щоб робота, Щоб день безділлям не затих (П. Дорошко); Пам’ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало); Основна справа - справа з відпусткою - здалася Раї дрібною, неважливою (О. Копиленко); - Мені доручена доля моїх братів, а я думаю, .. як би збутися тільки свого, власного горя, - воно ж нікчемне, мізерне перед великим горем моєї бідної країни... (М. Старицький); Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, - настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко); Він відкидав усякі дріб’язкові сторонні міркування (О. Левада); І мовила хорошая Даліла..: - Казав, що все вволиш, про що б я не просила... Питаю ж я таку дрібницю марну!.. (Леся Українка); - Я надто маловажна людина, щоб своєю особою справляти кому приємність або прикрість (О. Кобилянська); Зір не така малозначна річ, якою можна було б ризикувати (Л. Дмитерко); Вони просиділи допізна. Ліниво перемовлялися про малозначущі речі (П. Загребельний); Рана несерйозна зовсім, і Ліза, безперечно, поправиться за два дні (Ю. Яновський); - Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки (Ю. Яновський); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (П. Дорошко); Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було зробити до від’їзду (В. Собко); Все було другорядним, неважливим порівняно з тим, що він здобув, що він має тепер у житті: Тоня! (О. Гончар). - Пор. 2. нікче́мний.

Словник фразеологізмів

пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи). Непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування. Пусті слова про “право бідних”… Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних… Доволі кривди і образ! (М. Вороний); Без марних слів і компліментів ніжних його [В. Маяковського] поети вчителем зовуть (М. Рильський). ма́рне сло́во. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка).

пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи). Непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування. Пусті слова про “право бідних”… Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних… Доволі кривди і образ! (М. Вороний); Без марних слів і компліментів ніжних його [В. Маяковського] поети вчителем зовуть (М. Рильський). ма́рне сло́во. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка).