-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив мані́ритися, мані́ритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   мані́рмося, мані́рмось
2 особа мані́рся мані́ртеся, мані́ртесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа мані́ритимуся, мані́ритимусь мані́ритимемося, мані́ритимемось, мані́ритимемся
2 особа мані́ритимешся мані́ритиметеся, мані́ритиметесь
3 особа мані́ритиметься мані́ритимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа мані́рюся, мані́рюсь мані́римося, мані́римось, мані́римся
2 особа мані́ришся мані́ритеся, мані́ритесь
3 особа мані́риться мані́ряться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
мані́рячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. мані́рився, мані́ривсь мані́рилися, мані́рились
жін. р. мані́рилася, мані́рилась
сер. р. мані́рилося, мані́рилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
мані́рившись

Словник синонімів

МАНІ́РИТИСЯ (поводитися неприродно), МАНІ́ЖИТИСЯ, ПИША́ТИСЯ. Його хазяйка мила Сипучої картоплі наварила, Та дещиця і в нас у рюкзаках була, Тож, не манірячись, ми сіли до стола (М. Рильський); [Кряж:] Час потрібний... Сам знаєш, дівчина. Трохи маніжиться, трохи соромиться... (М. Зарудний); Пишається, як попівна в гостях (М. Номис).