манячливий 1 значення
-1-
прикметник
[рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | манячли́вий | манячли́ва | манячли́ве | манячли́ві |
| родовий | манячли́вого | манячли́вої | манячли́вого | манячли́вих |
| давальний | манячли́вому | манячли́вій | манячли́вому | манячли́вим |
| знахідний | манячли́вий, манячли́вого | манячли́ву | манячли́ве | манячли́ві, манячли́вих |
| орудний | манячли́вим | манячли́вою | манячли́вим | манячли́вими |
| місцевий | на/у манячли́вому, манячли́вім | на/у манячли́вій | на/у манячли́вому, манячли́вім | на/у манячли́вих |