ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.;МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКАрозм.,ФУТЕ́РКОдіал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах (П. Куліш); Вийшла людина. Широкі плечі Їй покривала тепла доха (М. Шеремет); Юзя лежала укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка); Стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (А. Свидницький); Вітер з опівночі, сніг і вишина. Сині, сині очі, шубка хутряна (В. Сосюра); Надіну хутрянку, вийду, сядемо в садочку та й просидимо цілу ніч (Словник Б. Грінченка); Мала [Люся] намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Влодка (Ірина Вільде).