мантити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | манти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | манті́мо, манті́м | |
| 2 особа | манти́ | манті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | манти́тиму | манти́тимемо, манти́тимем |
| 2 особа | манти́тимеш | манти́тимете |
| 3 особа | манти́тиме | манти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | манчу́ | мантимо́, манти́м |
| 2 особа | манти́ш | мантите́ |
| 3 особа | манти́ть | мантя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мантячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | манти́в | манти́ли |
| жін. р. | манти́ла | |
| сер. р. | манти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| манти́вши | ||