манкірувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив манкірува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   манкіру́ймо
2 особа манкіру́й манкіру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа манкірува́тиму манкірува́тимемо, манкірува́тимем
2 особа манкірува́тимеш манкірува́тимете
3 особа манкірува́тиме манкірува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа манкіру́ю манкіру́ємо, манкіру́єм
2 особа манкіру́єш манкіру́єте
3 особа манкіру́є манкіру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
манкіру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. манкірува́в манкірува́ли
жін. р. манкірува́ла
сер. р. манкірува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
манкірува́вши