манкірувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | манкірува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | манкіру́ймо | |
| 2 особа | манкіру́й | манкіру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | манкірува́тиму | манкірува́тимемо, манкірува́тимем |
| 2 особа | манкірува́тимеш | манкірува́тимете |
| 3 особа | манкірува́тиме | манкірува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | манкіру́ю | манкіру́ємо, манкіру́єм |
| 2 особа | манкіру́єш | манкіру́єте |
| 3 особа | манкіру́є | манкіру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| манкіру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | манкірува́в | манкірува́ли |
| жін. р. | манкірува́ла | |
| сер. р. | манкірува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| манкірува́вши | ||