-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний манже́та манже́ти
родовий манже́ти манже́т
давальний манже́ті манже́там
знахідний манже́ту манже́ти
орудний манже́тою манже́тами
місцевий на/у манже́ті на/у манже́тах
кличний манже́то* манже́ти*

Словник синонімів

ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т[ВІДВОРІ́Т]рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Шрозм.,ЗАКАВРА́Шдіал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах). Надів [коваль] чорну шапку з закотами та й посунув просто до гаю (Марко Вовчок); Гаркуша прибігав з контори, з годину топтався у корівнику в своїх білих, з одворотами, валянках (І. Рябокляч); Погляд мій в час нашої розмови раз у раз мимоволі вертався до золотої зірки на вилозі його піджака (Ю. Смолич); У закарваші капітанського мундира в Івана Петровича лежить аркуш паперу (О. Полторацький).
МАНЖЕ́ТА (в рукаві сорочки, блузки тощо), МАНЖЕ́Т, ЧО́ХЛА, ЗАРУКА́ВОКзаст.,НАРУКА́ВНИКзаст.Загнибіда нарядився у сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Панас Мирний); Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова.., сорочка тонесенька, вишивана до самих чохол... (Марко Вовчок); .- Простіть, - сказала дівчина змішано, відтягаючи руку й ховаючи її квапливо в зарукавок (О. Кобилянська); Обскубли панотця так, що на йому зостався тільки комір та нарукавники (І. Нечуй-Левицький).