маненький 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мане́нький мане́нька мане́ньке мане́нькі
родовий мане́нького мане́нької мане́нького мане́ньких
давальний мане́нькому мане́нькій мане́нькому мане́ньким
знахідний мане́нький, мане́нького мане́ньку мане́ньке мане́нькі, мане́ньких
орудний мане́ньким мане́нькою мане́ньким мане́нькими
місцевий на/у мане́нькому, мане́нькім на/у мане́нькій на/у мане́нькому, мане́нькім на/у мане́ньких

Словник синонімів

НИЗЬКИ́Й (про людину, тварину - який має невеликий зріст; про рослину - який має невелику висоту),МАЛИ́Й, МАЛЕ́НЬКИЙ, НИЗЬКОРО́СЛИЙ, МАЛОРО́СЛИЙ, МАНЕ́НЬКИЙрозм.,КОРО́ТКИЙрозм.,КУ́ЦИЙрозм.,ДРІБНИ́Й розм.,КАРЛИКУВА́ТИЙпідсил. розм.,КАРЛУВА́ТИЙ підсил. розм.;КА́РЛИКОВИЙ (ужив. і як складова частина назв дуже малих, низьких рослин і тварин); НЕВИСО́КИЙ, НЕВЕЛИ́КИЙ (який не є високим). Він був низький, присадкуватий, як печериця (І. Нечуй-Левицький); Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Яновський); Рослинність повсюди тут цупка та колюча, низькоросла від постійної боротьби з вітрами (О. Гончар); Сама жінка маненька, коротесенька, та аж пихтить під тими убраннями (Марко Вовчок); Ось показалась коротка й сита фігура [Івана] (М. Коцюбинський); З куцої Тоськи виявився неабиякий гребець, навіть проти води (Ю. Смолич); Романові вже минуло сім років, хоч і дрібний він на зріст (С. Васильченко); - Ось уже видно Терешкові вишні та сливи, - белькотів голова, - о! чи ти ба! як швидко виросли.. Ще вчора були невисокі, а сьогодні - як ліс (Г. Хоткевич); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (О. Гончар).