маневицький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мане́вицький мане́вицька мане́вицьке мане́вицькі
родовий мане́вицького мане́вицької мане́вицького мане́вицьких
давальний мане́вицькому мане́вицькій мане́вицькому мане́вицьким
знахідний мане́вицький, мане́вицького мане́вицьку мане́вицьке мане́вицькі, мане́вицьких
орудний мане́вицьким мане́вицькою мане́вицьким мане́вицькими
місцевий на/у мане́вицькому, мане́вицькім на/у мане́вицькій на/у мане́вицькому, мане́вицькім на/у мане́вицьких