мандрівничий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мандрівни́чий мандрівни́ча мандрівни́че мандрівни́чі
родовий мандрівни́чого мандрівни́чої мандрівни́чого мандрівни́чих
давальний мандрівни́чому мандрівни́чій мандрівни́чому мандрівни́чим
знахідний мандрівни́чий, мандрівни́чого мандрівни́чу мандрівни́че мандрівни́чі, мандрівни́чих
орудний мандрівни́чим мандрівни́чою мандрівни́чим мандрівни́чими
місцевий на/у мандрівни́чому, мандрівни́чім на/у мандрівни́чій на/у мандрівни́чому, мандрівни́чім на/у мандрівни́чих