-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
(волоцюга) [зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мандрьо́ха мандрьо́хи
родовий мандрьо́хи мандрьо́х
давальний мандрьо́сі мандрьо́хам
знахідний мандрьо́ху мандрьо́х
орудний мандрьо́хою мандрьо́хами
місцевий на/у мандрьо́сі на/у мандрьо́хах
кличний мандрьо́хо мандрьо́хи

Словник синонімів

БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГАзневажл.,МАНДРЬО́ХАзневажл.,ПРОЙДИ́СВІТзневажл.,ПРИБЛУ́ДАзневажл.,БУРЛА́КАзаст.,БУРЛА́Кзаст. рідко, БЛУДЯ́ГАдіал.,ГАЛАЙДА́діал.Я собі подумала, що якийсь бродяга закрадається з-за кущів, щоб накрасти винограду, бо та гущавина була при самій дорозі (І. Нечуй-Левицький); Бідних.. вона не любила, бо звикла вважати їх від дитинства волоцюгами, котрі не хочуть робити, а воліють жебрати (Н. Кобринська); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, оббивають чужі пороги, ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний); Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (І. Котляревський). - Пор. бездо́мник, 1. бося́к.
-2-
іменник жіночого роду, істота
(розпусна жінка) [лайл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мандрьо́ха мандрьо́хи
родовий мандрьо́хи мандрьо́х
давальний мандрьо́сі мандрьо́хам
знахідний мандрьо́ху мандрьо́х
орудний мандрьо́хою мандрьо́хами
місцевий на/у мандрьо́сі на/у мандрьо́хах
кличний мандрьо́хо мандрьо́хи

Словник синонімів

БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГАзневажл.,МАНДРЬО́ХАзневажл.,ПРОЙДИ́СВІТзневажл.,ПРИБЛУ́ДАзневажл.,БУРЛА́КАзаст.,БУРЛА́Кзаст. рідко, БЛУДЯ́ГАдіал.,ГАЛАЙДА́діал.Я собі подумала, що якийсь бродяга закрадається з-за кущів, щоб накрасти винограду, бо та гущавина була при самій дорозі (І. Нечуй-Левицький); Бідних.. вона не любила, бо звикла вважати їх від дитинства волоцюгами, котрі не хочуть робити, а воліють жебрати (Н. Кобринська); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, оббивають чужі пороги, ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний); Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (І. Котляревський). - Пор. бездо́мник, 1. бося́к.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мандрьо́ха мандрьо́хи
родовий мандрьо́хи мандрьо́х
давальний мандрьо́сі мандрьо́хам
знахідний мандрьо́ху мандрьо́х
орудний мандрьо́хою мандрьо́хами
місцевий на/у мандрьо́сі на/у мандрьо́хах
кличний мандрьо́хо мандрьо́хи

Словник синонімів

РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯрозм., ПОТІПА́ХА[ПОТІПА́КА] лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯрозм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХАлайл., ШЛЬО́НДРАлайл., МАНДРЬО́ХАлайл., БЛУДНИ́ЦЯзаст. (та, яка веде розпусне статеве життя). Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіма способами старалась заманити його в свої сіті (І. Франко); - Мало їй солдатні, так вона ще й з дитиною злигалася... Розпутниця окаянна! (Григір Тютюнник); [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, із потіпахою мене рівняє... (В. Самійленко); - Накупив землі [Колісник] на земські гроші та у їх вигодовує бахурок (Панас Мирний); [Аннушка:] Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (М. Старицький); Це той вішатель, кокаїніст? Через якусь там шлюху застрелив у ресторані свого ж корнета?! (О. Гончар); - Шльондра ти, а не молодиця! Мандрьоха! Потіпаха! (О. Ільченко); Сама вона блудниця зроду, як і мати її була (І. Нечуй-Левицький). - Пор. пові́я.