-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | мандрьо́ха | мандрьо́хи |
| родовий | мандрьо́хи | мандрьо́х |
| давальний | мандрьо́сі | мандрьо́хам |
| знахідний | мандрьо́ху | мандрьо́х |
| орудний | мандрьо́хою | мандрьо́хами |
| місцевий | на/у мандрьо́сі | на/у мандрьо́хах |
| кличний | мандрьо́хо | мандрьо́хи |
Словник синонімів
БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зневажл., ПРИБЛУ́ДА зневажл., БУРЛА́КА заст., БУРЛА́К заст. рідко, БЛУДЯ́ГА діал., ГАЛАЙДА́ діал. Я собі подумала, що якийсь бродяга закрадається з-за кущів, щоб накрасти винограду, бо та гущавина була при самій дорозі (І. Нечуй-Левицький); Бідних.. вона не любила, бо звикла вважати їх від дитинства волоцюгами, котрі не хочуть робити, а воліють жебрати (Н. Кобринська); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, оббивають чужі пороги, ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний); Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (І. Котляревський). - Пор. бездо́мник, 1. бося́к.
-2-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | мандрьо́ха | мандрьо́хи |
| родовий | мандрьо́хи | мандрьо́х |
| давальний | мандрьо́сі | мандрьо́хам |
| знахідний | мандрьо́ху | мандрьо́х |
| орудний | мандрьо́хою | мандрьо́хами |
| місцевий | на/у мандрьо́сі | на/у мандрьо́хах |
| кличний | мандрьо́хо | мандрьо́хи |
Словник синонімів
БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зневажл., ПРИБЛУ́ДА зневажл., БУРЛА́КА заст., БУРЛА́К заст. рідко, БЛУДЯ́ГА діал., ГАЛАЙДА́ діал. Я собі подумала, що якийсь бродяга закрадається з-за кущів, щоб накрасти винограду, бо та гущавина була при самій дорозі (І. Нечуй-Левицький); Бідних.. вона не любила, бо звикла вважати їх від дитинства волоцюгами, котрі не хочуть робити, а воліють жебрати (Н. Кобринська); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, оббивають чужі пороги, ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний); Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (І. Котляревський). - Пор. бездо́мник, 1. бося́к.
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | мандрьо́ха | мандрьо́хи |
| родовий | мандрьо́хи | мандрьо́х |
| давальний | мандрьо́сі | мандрьо́хам |
| знахідний | мандрьо́ху | мандрьо́х |
| орудний | мандрьо́хою | мандрьо́хами |
| місцевий | на/у мандрьо́сі | на/у мандрьо́хах |
| кличний | мандрьо́хо | мандрьо́хи |
Словник синонімів
РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯ розм., ПОТІПА́ХА [ПОТІПА́КА] лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯ розм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХА лайл., ШЛЬО́НДРА лайл., МАНДРЬО́ХА лайл., БЛУДНИ́ЦЯ заст. (та, яка веде розпусне статеве життя). Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіма способами старалась заманити його в свої сіті (І. Франко); - Мало їй солдатні, так вона ще й з дитиною злигалася... Розпутниця окаянна! (Григір Тютюнник); [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, із потіпахою мене рівняє... (В. Самійленко); - Накупив землі [Колісник] на земські гроші та у їх вигодовує бахурок (Панас Мирний); [Аннушка:] Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (М. Старицький); Це той вішатель, кокаїніст? Через якусь там шлюху застрелив у ресторані свого ж корнета?! (О. Гончар); - Шльондра ти, а не молодиця! Мандрьоха! Потіпаха! (О. Ільченко); Сама вона блудниця зроду, як і мати її була (І. Нечуй-Левицький). - Пор. пові́я.