мандруватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | мандрува́тися, мандрува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мандру́ймося, мандру́ймось | |
| 2 особа | мандру́йся, мандру́йсь | мандру́йтеся, мандру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мандрува́тимуся, мандрува́тимусь | мандрува́тимемося, мандрува́тимемось, мандрува́тимемся |
| 2 особа | мандрува́тимешся | мандрува́тиметеся, мандрува́тиметесь |
| 3 особа | мандрува́тиметься | мандрува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мандру́юся, мандру́юсь | мандру́ємося, мандру́ємось, мандру́ємся |
| 2 особа | мандру́єшся | мандру́єтеся, мандру́єтесь |
| 3 особа | мандру́ється | мандру́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мандру́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мандрува́вся, мандрува́всь | мандрува́лися, мандрува́лись |
| жін. р. | мандрува́лася, мандрува́лась | |
| сер. р. | мандрува́лося, мандрува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мандрува́вшись | ||