-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ма́мин ма́мина ма́мине ма́мині
родовий ма́миного ма́миної ма́миного ма́миних
давальний ма́миному ма́миній ма́миному ма́миним
знахідний ма́мин, ма́миного ма́мину ма́мине ма́мині, ма́миних
орудний ма́миним ма́миною ма́миним ма́миними
місцевий на/у ма́миному, ма́минім на/у ма́миній на/у ма́миному, ма́минім на/у ма́миних

Словник фразеологізмів

ма́мина до́нечка (до́ця). Зніжена, примхлива, розпещена дівчина. Ксеня не була маминою донечкою, вона мала й свої погляди і досить певний і своєрідний характер (С. Голованівський).

ма́мина до́нечка (до́ця). Зніжена, примхлива, розпещена дівчина. Ксеня не була маминою донечкою, вона мала й свої погляди і досить певний і своєрідний характер (С. Голованівський).

ма́мин мізи́нчик, жарт. Наймолодша в сім’ї дитина. Дитину називали маминим мізинчиком (З усн. мови); // Малий на зріст. Я на брата схожий і з обличчя, тільки звуся досі “мамин мізинчик”, бо я ніяк не росту (Ю. Яновський).

ма́мин сино́к. Розпещений хлопчик або юнак. Гайдамаки з “маминих синків”, товпилися біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами “керенок”, брали, що тільки в око впадало (А. Головко); — Прості хлопці всі залишаються [на цілині],— гомонів він [провідник], складаючи у стовпець простирала.— А кручені паничі, мамині синки та доньки, що цвітасто повдягалися на дорогу, швидко полиняють. Повтікають через місяць (А. Хорунжий).

смокта́ти ма́мину ци́цю, ірон. Бути дуже малим. — А ти мене не вчи! — раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Григорій Тютюнник).