-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив малюва́тися, малюва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   малю́ймося, малю́ймось
2 особа малю́йся, малю́йсь малю́йтеся, малю́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа малюва́тимуся, малюва́тимусь малюва́тимемося, малюва́тимемось, малюва́тимемся
2 особа малюва́тимешся малюва́тиметеся, малюва́тиметесь
3 особа малюва́тиметься малюва́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа малю́юся, малю́юсь малю́ємося, малю́ємось, малю́ємся
2 особа малю́єшся малю́єтеся, малю́єтесь
3 особа малю́ється малю́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
малю́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. малюва́вся, малюва́всь малюва́лися, малюва́лись
жін. р. малюва́лася, малюва́лась
сер. р. малюва́лося, малюва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
малюва́вшись

Словник синонімів

ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ[УБАЧА́ТИСЯ]розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯрідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ, МАЙОРІ́ТИ, МА́ЯТИ, МЕРЕХТІ́ТИ, БОВВАНІ́ТИ, ДАЛЕНІ́ТИ, МАНЯ́ЧИТИрозм. рідко,МАНЯЧІ́ТИрозм. рідко, МРЯЧИ́ТИдіал. (бути видним здалеку, невиразно); ВИГЛЯДА́ТИ, ВИЗИРА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ВИКА́ЗУВАТИСЯрозм. рідко (бути видним з-за чогось, з-під чогось, із-поміж чогось); ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОГЛЯДА́ТИСЯрідше, ПРОЗИРА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІЗА́ТИСЯрідше,ПРОДИВЛЯ́ТИСЯрідше,ВИСКА́ЛЮВАТИСЯрозм., СКА́ЛИТИСЯрозм. рідко (крізь щось); ВИСТУПА́ТИз чого,ПРОСТУПА́ТИз чого, крізь що,ВИТИКА́ТИСЯз чого, з-під чого (трохи, частково бути, ставати видним); ПОЛИ́СКУВАТИ (виділяючись блиском);СВІТИ́ТИ, СВІТИ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ (бути видним крізь що-небудь, між чим-небудь і т. ін.). - Док.: позна́читися, ви́малюватися, ви́рисуватися, ви́карбуватися, помая́чи́ти, поманячі́ти, помаячі́ти, ви́глянути, ви́зирнути, показа́тися, прогля́нути, прозирну́ти, прорі́затися, ви́скалитися, ви́ступити, проступи́ти, ви́ткнутися. За вигоном, край села, виднілось друге село (М. Коцюбинський); У траві ледь-ледь виднів залишений колесами слід (Ю. Мушкетик); Вже поблизу в пітьмі позначається берег Цірцеї (М. Зеров); На цвинтарі росли високі дерева, .. крізь сухі віти вбачалося церковне віконечко (Марко Вовчок); Попереду ясно вимальовувалися чорні фігури вершників (Григорій Тютюнник); З туману, справді, вже вирисовувався Переяслав (О. Іваненко); На місячну дорогу виплив човен, серед мінливого срібного мерехтіння викарбувався силует рибалки (І. Волошин); На зеленій.. хатині.. яскраво красувалася вивіска (П. Козланюк); Он на кінці виднокруга мріє село (Олена Пчілка); [Філемон:] Море синьою стягою ледве мріється здаля (переклад М. Лукаша); У темряві невиразно маячили силуети хат (Ю. Збанацький); Гостроверхі шапки маячіли здалека.. Це були татари (Б. Грінченко); Над лісом, що майорів півколом, небо здавалося бліднішим (Ірина Вільде); Ліворуч мерехтів на вершку могили мурований стовп (Юліан Опільський); Безлюдний пляж. І лише дві постаті бовваніють удалині (А. Головко); Даленіє місто на осіннім фоні (В. Сосюра); На горбку манячили чорні силуети вітряків (О. Десняк); На долині манячіли.. намети (І. Нечуй-Левицький); Назустріч мені поспішали з базу жінки.., з їх кошиків виглядали барвінок і первоцвіт (М. Коцюбинський); Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски (Б. Грінченко); На тлі.. лісу показується біла мурована брама (М. Коцюбинський); А з долини церква виказувалась в садку (А. Свидницький); З ранкового туману подекуди проглядали густі віти дерев, кручі (І. Ле); Дорога проглядалась у бінокль верстов на п’ять (П. Панч); Між верхівками дерев сірими плямами прозирало небо (П. Кучера); Враз темніє, і, до цвяшків подібні, Прорізуються зорі мовчазні В осіннім небі (Л. Первомайський); А над селом вискалюється з зелені червоний двір (І. Франко); - А наші черевики, - вигукнув Михайло, - черевики з продертими підошвами, крізь які скаляться панські пальці! (П. Загребельний); Вдалині вже неясно виступало з імли підніжжя могутнього гірського кряжа (З. Тулуб); Вдалині.. виднілися довжанські ліси, а ближче з густих чагарів проступало білими хатами село Ступки (Григорій Тютюнник); Ліворуч, з-за далеких горбів, витикається високий.. димар цукроварні (В. Козаченко); Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (О. Донченко); Вже крізь віти світяться вогні (В. Сосюра); Будівля.. просвічувала червоною цеглою крізь золотисте мереживо риштувань (Ю. Смолич); Руїни просвічувалися крізь густе плетиво обгорілих садів (В. Кучер). - Пор. 1. ви́дний.
УЯВЛЯ́ТИСЯ (з’являтися в уяві, думках, свідомості), МА́РИТИСЯ, ВЕРЗТИ́СЯрозм., ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВИНИКА́ТИ, ПРИХО́ДИТИ, НАПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, УЗДРІВА́ТИСЯ (перев. із сл. в уяві, свідомості, пам’яті і т. ін. - чітко з’являтися зоровим образом у думках), ПРИЧУВА́ТИСЯ, УЧУВА́ТИСЯ[ВЧУВА́ТИСЯ] (з’являтися слуховим образом); ДУ́МАТИСЯбезос., ГАДА́ТИСЯбезос.,МИ́СЛИТИСЯ безос.,МІРКУВА́ТИСЯ безос. (бути в думках). - Док.: уяви́тися, приверзти́ся, ви́малюватися, поста́ти, ви́никнути, прийти́, наплисти[напливти], напли́нути, спливти́, спли́нути, сплисти́, зри́нути, уздрі́тися, причу́тися, учу́тися[вчу́тися]. - Усе бачу перед собою його одного, навіть уві сні уявляється мені його смуглявий вид (І. Нечуй-Левицький); Починаю в цьому потоці спогадів.. розрізняти ряд постатей, вони вже вимальовуються в моїй свідомості (О. Довженко); Малювались в уяві різні страхіття (В. Козаченко); В його уяві поставали картини, страшніші одна від одної (Є. Гуцало); Думки мимоволі навертались до рідного села, яким виникало воно в його уяві тепер, після зустрічі з земляками (А. Головко); Спливають у пам’яті сині, як волошки, очі і ніжний-ніжний її погляд (А. Хижняк); Та ось у пам’яті зринули нові спогади. Вони напливали, мов густий холодний туман (А. Шиян); - Коли це чую - ніби застогнало щось у глинищах. Прислухалась - тиша. Причулось, думаю (Ю. Збанацький); - Чи ти чуєш, діду, щось наче гукає? - Та то, - каже дід, - мабуть, так учувається (казка); Що то думається старому? Може, споминає батька та діда, що свій вік прожили на цьому дворищі (С. Васильченко); [Павло:] Бач, мені тоді міркувалося, що на чужині нема ні людей, ні попів, а скрізь тільки одна пуща, нетрі та бескети (М. Кропивницький). - Пор. ввижа́тися.
ФАРБУВА́ТИСЯ (перев. косметичними засобами),МАЛЮВА́ТИСЯ, НАФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ПІДМА́ЗУВАТИСЯрозм. (злегка або ще раз); РОЗМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МА́ЗАТИСЯрозм., НАМА́ЗУВАТИСЯрозм., (надмірно); РУМ’ЯНИТИСЯ, НАРУМ’Я́НЮВАТИСЯ, ПІДРУМ’Я́НЮВАТИСЯ (рум’янами); БІЛИ́ТИСЯ, НАБІ́ЛЮВАТИСЯ (білилом, пудрою); ФА́БРИТИСЯ, НАФА́БРЮВАТИСЯ (фаброю). - Док.: нафарбува́тися, пофарбува́тися, намалюва́тися, підфарбува́тися, підмалюва́тися, підма́затися, розмалюва́тися, нама́затися, нарум’я́нитися, підрум’я́нитися, набіли́тися, нафа́бритися. Пані в покоях - пудриться коло дзеркала, фарбується (С. Васильченко); [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться (Є. Кротевич); Їй було весело, було весело й чабанам, що дивились з цікавістю, як вона.. на видноті у всіх підфарбовується (О. Гончар); Моя сусідка Інна, що теж носить на голові копицю і розмальовується, каже, що я нібито старосвітська дівка, що в мене відсталі погляди (В. Речмедін); Актори почали мазатися, як кому подобалось. Публіка стала була вимагати, щоб учителька дозволила й їм намазатися хоч однією сажею (С. Васильченко); Я рум’янцю не купую, ним не рум’янюся (коломийка).