НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом),НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙпідсил.,НЕЗАВИ́ДНИЙрозм.,НЕВИ́ДНИЙрозм.,НЕВИДАТНИ́Йрозм.; МИ́РШАВИЙпідсил. зневажл. (про людину); НЕПРИВА́БЛИВИЙ, НЕПРИВА́БНИЙ, НЕПРИНА́ДНИЙрідше,НЕПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙкнижн. (який не приваблює зовнішнім виглядом або чимось іншим); НЕЦІКА́ВИЙрозм.,НЕІНТЕРЕ́СНИЙзаст. розм. (про людину). - От вам і вся Громоклея, - сказав Архип, немов вибачаючись за непоказну свою річку (О. Сизоненко); Записався я до неї [школи] боязким, соромливим, непомітним хлопчиком (С. Васильченко); На вулиці Сумській.. стоїть непримітний будиночок у дворі (Т. Масенко); Катерина хотіла довести світові, що тільки вона, одна вона - невродлива, малопомітна - матиме доктора Безбородька (Ірина Вільде); Одне, що в батька було некрасиве, - одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! (О. Довженко); Поки що зіп’яли абиякий корівник під соломою, незавидний (В. Большак); Їх двоє зійшлося... Невидні і бідні, Обійдені щастям зрадливим.. Вона - вік без мужа, а він - без жони (М. Чернявський); Часом трапляється, що якийсь миршавий репортерчик, що на його звертали увагу тільки тоді, як дуже вбрешеться, перебувши в тюрмі, стає героєм (В. Самійленко); Оглянувши їхнє непривабливе житло, він запитав: - Оце так ви й живете? (С. Чорнобривець); І учителеві, і учням здавалося, що вона цілком спокійно і байдуже ставиться до всього, ця бліда, худенька дівчинка, мовчазна, непривітна й нецікава (О. Іваненко). - Пор. 1. звича́йний.